Клавдіо Акілліні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клавдіо Акілліні
Основні відомості
Народження18 вересня 1574[1]
Болонья, Папська держава[2]
Країна:Італія Італія
Заклад:Болонський університет[3], Феррарський університет[3] і університет Пармиd[3]
Конфесія:католицька церква
Смерть:1 жовтня 1640(1640-10-01)[2][1][…] (66 років)
Болонья, Папська держава[3]
Місце поховання:San Martinod[5]
Праці й досягнення
Рід діяльності:юрист, письменник, поет
Основні інтереси:теологія
Попередники:Cesare Cremoninid[5]
CMNS: Клавдіо Акілліні у Вікісховищі

Клавдіо Акілліні (італ. Claudio Achillini; 18 вересня 1574, Болонья — 1 жовтня 1640, Болонья) — італійський філософ, теолог, математик, поет, педагог і юрист XVI—XVII століття з наукової династії Акілліні, представниками якої були Алессандро Акілліні та Джованні Філотео Акілліні (італ. Giovanni Filoteo Achillini)[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Клавдіо Акілліні народився 18 вересня 1574 році в місті Болоньї на півночі Італії (адміністративний центр однойменної провінції).

Після здобуття освіти займався викладацькою діяльністю на кафедрі права в Болонському університеті, університетах Феррари і Парми, що принесло йому гучну популярність. Його авторитет і репутація були такі високі, що ще за життя йому віддавалися почесті, які зазвичай віддають покійним (пам'ятні написи і дошки на стінах навчальних закладів, з якими він був так чи інакше пов'язаний).

Пізніше він супроводжував кардинала Людовізі, що став згодом римським папою під ім'ям Григорія XV, в П'ємонт. Звідси переселився до Франції, де своїми сонетами завоював прихильність короля Людовика XIII і кардинала Рішельє. За канцону, написану на честь появи на світ дофіна, Клавдіо Акілліні був подарований від кардинала Франції золотий ланцюжок вартістю в 1000 крон.

В кінці XIX — початку XX століття Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона стверджував, що «в своїх віршах („Poesie“, Болонья, 1632,» Rime e Prose «Венеція, 1650) він є наслідувачем Джамбатісто Маріно». З останнім Клавдіо Акілліні пов'язувала не тільки творчість, а й багаторічна дружба.

Клавдіо Акілліні помер 1 жовтня 1640 року в рідному місті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Rosa A. A. Dizionario Biografico degli Italiani — 1960. — Vol. 1.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118845942 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ а б Rosa A. A. ACHILLINI, Claudio — 1960. — Vol. 1.
  6. ↑ Ахиллини // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIa. — С. 533. (рос. дореф.)


науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клавдіо_Акілліні&oldid=30914446