Епонім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не варто плутати із архонтом-епонімом

Епо́нім (грец. ἐπώνῠμος, букв. «той, що дав ім'я») — божество, видатна людина або герой, на честь якого одержав своє ім'я об'єкт.

У географії — може бути географічний об'єкт, місто, річка, гора, місячний кратер тощо: Пелей, син Еака, епонім гори Пелія або Орхомен, епонім однойменного міста Орхомен у Беотії.

У науці епонім — назва явища (наприклад, хвороби), поняття, структури або методу по імені людини, що вперше виявила або описала їх — набряк Квінке, закон Вакернагеля, символ Кронекера тощо). Також епонімами називають будь-які власні імена, що стали іменами загальними.[джерело?]

У хронології епонімами іменують посадових осіб, іменами яких називався рік. У давніх афінян — перший з дев'яти архонтів, іменем якого позначали рік, в Ассирії спеціально обраний чиновник — лімму. Аналогічний спосіб датування використовували в багатьох стародавніх державах. Наразі синхронізовано Епонімний каталог Ольвії IV—I ст. до н. е., де епонімами були жерці храму Аполона Дельфінія. Цей каталог — перший з відомих хронологічних каталогів на території сучасної України.

Див. також

Джерела

  • Дзюба М. Епонімічні найменування в українській науковій термінології/ Українська мова. — 2010. — № 3. — С.55-63.
  • Томка І. Є. ЕПОНІМІЧНІ МЕДИЧНІ ТЕРМІНИ [1]
  • Лисенко В. Терміни-епоніми в українській анатомічній термінології / Валентина Лисенко // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» — 2009. — № 648. — С. 66–70. [2]