Хвороба
| Хвороба | |
|---|---|
 Габріель Метсю — Хвора дівчина (1658/1659) | |
| Причини | ймовірна причина захворюванняd |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| MeSH | D004194 |
 Diseases and disorders у Вікісховищі | |
.png)
Хворо́ба[1], або захво́рювання[2] (заст. розм. бо́лість[3], діал. хоро́ба[4]) — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонування організму (його частин) у людини / тварини.
Еволюція поняття[ред. | ред. код]
Розвиток загальних уявлень про хворобу змінювався впродовж історії розвитку самої медицини. Давньогрецький лікар Гіппократ причиною хвороби вважав неправильне змішання чотирьох основних рідин організму: крові, слизу, жовчі жовтої та чорної (венозна кров). Приблизно в той самий час на основі атомістичного вчення Демокріта виникло уявлення, що хвороба розвивається внаслідок зміни форми атомів і їхнього неправильного розташування.
Наприкінці старої, на початку нової ери і особливо у Середньовіччі з'явилися ідеалістичні погляди на вчення про хворобу, згідно з якими душа, або особливий вид життєвої сили («архе»), визначає боротьбу організму зі змінами, викликаними хворобою. Матеріалістичні погляди на хворобу у Середньовіччі розвивав Ібн Сіна (виникнення хвороби під впливом невидимих істот, роль конституції організму).
У XVII—XIX століттях великий внесок у вчення про хворобу внесли Джованні Баттиста Морганьї (думка про зв'язок хвороби з анатомічними змінами в органах), Марі Франсуа Ксав'є Біша (опис патологоанатомічної картини ряду хвороб), Рудольф Вірхов (теорія целлюлярної патології), Клод Бернар (хвороба — порушення гомеостазу організму). С. П. Боткін, В. В. Пашутін, І. П. Павлов, О. О. Остроумов пов'язували хворобу із порушенням умов існування людини й розвивали уявлення про хворобу на основі ідеї нервизму.
Незважаючи на велику кількість робіт із проблеми хвороби, це поняття досі не є точно детермінованим. Деякі автори заперечують якісні особливості хвороби у порівнянні зі здоров'ям. Так, О. О. Богомолець висловлював думку, що хвороба не створює в організмі нічого істотно нового. Інші включають у поняття «хвороба» лише біологічні закономірності. За П. Д. Горизонтовим, хвороба являє собою загальну складну реакцію, що виникає в результаті порушення взаємовідносин організму і середовища. Хвороба супроводжується розвитком патологічних процесів, що представляють місцеві прояви загальної реакції організму. У працях І. В. Давидовського відстоюється положення, згідно з яким, не існує принципових відмінностей між фізіологією і патологією. Патологічні процеси і хвороба, на його думку, — всього лише особливості пристосувальних процесів, пов'язаних зі суб'єктивним стражданням. Відповідно до концепції Ганса Сельє про загальний адаптаційний синдром, хвороба являє собою напругу («стрес»), який виникає в організмі під впливом на нього надзвичайного подразника.
Причини розвитку хвороб[ред. | ред. код]
Причинами хвороби стають патологічні процеси, спричинені патогенним(и) факторами таких груп:
- фізичними факторами (температура, оптичне та іонізуюче випромінювання, механічні фактори — тиск, вібрація, механічні пошкодження тощо);
- хімічними факторами (неорганічними та органічними речовинами тощо);
- біологічними факторами (вірусами, бактеріями, паразитами, комахами та продуктами їх життєдіяльності (токсинами) тощо);
- психо-соціальними фактори (стрес, психогенна травма тощо).
- Помилка в ДНК
Періоди розвитку хвороби[ред. | ред. код]
У клінічному перебігу гострої хвороби виділяють три періоди:
- продормальний не завжди, часто гостра хвороба починається періодом наростання клінічних проявів;
- розпалу;
- реконвалесцентний (видужання).
При хронічній хворобі подібний поділ не характерний, у клінічному перебігу хвороби чергуються фази загострення та ремісії.
Класифікація хвороб людини[ред. | ред. код]
Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:
- за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);
- за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні та тканинні, органні, захворювання всього організму);
- за етіологічним фактором (хвороби, які спричинюють механічні, фізичні, хімічні, біологічні або психогенні фактори);
- за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);
- за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.
Найбільш прийнятим вважається нозологічний принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, до інфекційних хвороб і до алергічних станів. Створення сучасної класифікації хвороб представляє найважливішу задачу теоретичної та практичної медицини.
Тягар хвороби[ред. | ред. код]
 | Інформація в цьому розділі застаріла. |
Тягар хвороби (англ. Disease burden) — поняття, введене Всесвітньою організацією охорони здоров'я, що слугує економіко-соціальне вираженням наслідків і проблем, спричинених хворобою[5]. Із поняття «тягар хвороби» випливає поняття YLD (англ. years lost due to disability) — років, втрачених через непрацездатність. Так, за даними ВООЗ, 2004 року найголовнішою причиною, що впливала на YLD як чоловіків, так і жінок, були значні депресивні розлади[6]. Також за підрахунками ВООЗ, тільки за 2004 рік через передчасну смерть було втрачено 932 млн років потенційного життя, водночас безпосередньо від хвороби чи пошкоджень втрачено 1,5 млрд років[7]. При настанні хвороби можливо скористатися послугами страхової компанії щодо страхової медицини або медичного страхування.
ВООЗ також розраховує два показники якості життя — Втрачені роки потенційного життя (англ. Years of potential life lost або YPLL), Якість життя з поправкою на рік (англ. Quality-adjusted life year або QALY) та Роки життя, скориговані за непрацездатністю (англ. Disability-adjusted life year або DALY). Нижче наведено таблицю залежності цих показників від деяких груп хвороб:
| Категорія хвороб | Відсоток YPLL у світі[7] | Відсоток DALY у світі[7] | Відсоток YPLL в Європі[7] | Відсоток DALY в Європі[7] | Відсоток YPLL у США та Канаді[7] | Відсоток DALY у США та Канаді[7] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Інфекційні захворювання та паразитичні хвороби, особливо нижніх дихальних шляхів, діарея, СНІД, туберкульоз і малярія | 37 % | 26 % | 9 % | 6 % | 5 % | 3 % |
| Психоневрологічні захворювання, в тому числі значний депресивний розлад | 2 % | 13 % | 3 % | 19 % | 5 % | 28 % |
| Фізичні травми, особливо внаслідок транспортних аварій | 14 % | 12 % | 18 % | 13 % | 18 % | 10 % |
| Серцево-судинні захворювання, головним чином гострий інфаркт міокарда та інсульти | 14 % | 10 % | 35 % | 23 % | 26 % | 14 % |
| Смерть через передчасне народження та перинатальні смерті | 11 % | 8 % | 4 % | 2 % | 3 % | 2 % |
| Злоякісні пухлини | 8 % | 5 % | 19 % | 11 % | 25 % | 13 % |
Важливою передумовою профілактики багатьох хвороб є здоровий спосіб життя — правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, фізична активність заради зміцнення здоров'я.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [https://archive.org/stream/dydykmeush2008#page/n60/mode/1up Хвороба / Хороба // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 119—128. ISBN 978-966-02-5048-2.
- ↑ Захворювання // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- ↑ Болість // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ хороба // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ World Health Organization (WHO). Practical guidance for assessment of disease burden at national and local levels. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 січня 2009.
- ↑ World Health Organization (WHO) (2004). The global burden of disease: 2004 update, Part 3, Disease incidence, prevalence and disability (PDF). Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 січня 2009.
- ↑ а б в г д е ж World Health Organization. Disease and injury regional estimates for 2004. [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] Standard DALYs (3 % discounting, age weights). DALY spreadsheet, YLL spreadsheet.
Джерела[ред. | ред. код]
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2019) |
- Горизонтов П. Л. Вопросы патологической физиологии в трудах И. П. Павлова. — М., 1952.
- Давыдовский И. В. Проблемы причинности в медицине (Этиология). — М., 1962.
- Петров И. Р., Лемус В. Б. Общее учение о болезни // Многотомное руководство по патологической физиологии. — М., 1966. — Т. 1.
- А. П. Казанцев, В. С. Матковский. Справочник по инфекционным болезням. — М. : Медицина, 1979. — С. 46-50.
- Руководство по инфекционным и паразитарным болезням / под ред. В. И. Покровского и К. М. Лобана. — М. : Медицина, 1986. — С. 306.
Додаткова література[ред. | ред. код]
- Невідкладні стани / Регеда М. С., Кресюн В. Й., Фрайт В. М. — Львів: Магнолія, 2008. — 844 с.
- Хроніосептичні хвороби внутрішніх органів / Олійник С. Ф., Федорів Я.-Р. М. — Львів, 2009.— 460 с.
- Шкірні ознаки внутрішніх та інфекційних хвороб в практиці сімейного лікаря. Навчальний посібник / За редакцією Є. Х. Заремби, А. В. Циснецької. — Львів, 2014. — 184 с., іл.
Посилання[ред. | ред. код]
- Г. І. Бурчинський. Хвороба [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // УРЕ
- Хвороба [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Disease (англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомоги перекладу з англійської.
|