NAeL Minas Gerais (A-11)

Авіаносець «Мінас-Жерайс»
Авіаносець «Мінас-Жерайс»
Служба
Тип/клас	Легкий авіаносець типу «Колоссус»
Держава прапора	Бразилія
Спущено на воду	23 лютого 1944 року
Введено в експлуатацію	15 січня 1945 року
Виведений зі складу флоту	16 вересня 2001 року
Статус	проданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	14 000 тонн (стандартна) 17 000 тонн (повна)
Довжина	211,25 м
Ширина	24,4 м
Осадка	7,2 м
Технічні дані
Рухова установка	парові турбіни
Потужність	4 000 к.с.
Швидкість	25 вузлів
Екіпаж	1 300 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння	10 зенітних автоматів «Бофорс»
Авіація	6-8 літаків до 18 вертольотів

«Мінас-Жерайс» (порт. Navio-Aeródromo Ligeiro) Minas Gerais (A-11)) — колишній британський легкий авіаносець HMS Vengeance (R71) типу «Колоссус».

Модернізація

14 грудня 1956 року авіаносець ВМС Великої Британії HMS Vengeance (R71) був проданий Бразилії за 9 млн. доларів. Корабель отримав назву «Мінас-Жерайс» на честь однойменного штату Бразилії.

Одразу після придбання корабель пройшов генеральну реконструкцію у Роттердамі, в ході якої на ньому була розміщена кутова польотна палуба, встановлена парова катапульта BS-4, нові літакопідйомники, аерофінішери,оптична система посадки. Були замінені радари та зенітне озброєння: замість «пом-помів» були встановлені 10 зенітних автоматів «Бофорс». Також була проведена реконструкція внутрішніх приміщень та острівної надбудови: на ній була встановлена решіткова щогла, похила димова труба та площадки для «Бофорсів». Крім того, на кораблі було встановлене сучасне радіоелектронне обладнання.

Електрична система складалась з двох турбогенераторів потужністю 1 000 кВт та дизель-генератора потужністю 600 кВт.

На ходових випробуваннях у 1960 році авіаносець розвинув потужність 42 000 к.с. та швидкість 25,3 вузлів. Розрахункова дальність плавання становила 12 000 на швидкості 14 вузлів і 6 200 миль на швилкості 23 вузли.

Після модернізації авіаносець міг нести до 35 літаків, в тому числі, реактивні, але фактично він використовувався для протичовнової оборони; на ньому розміщувались лише літаки та вертольоти ПЧО.

Вартість модернізації становила 27 млн. доларів - утричі більше, ніж вартість самого корабля.

Історія служби

Після завершення модернізації у 1960 році авіаносець вирушив до Бразилії, куди прибув 13 січня 1961 року. Корабель використовувався як протичовновий авіаносець. На ньому базувались 8 протичовнових літаків Grumman S-2 Tracker, 4 протичовнових вертольоти Sikorsky H-34 та 4-5 багатоцільових вертольотів.

У 1976-1980 роках авіаносець пройшов ремонт та модернізацію. У 1987 році під час навчань «Dragon XXIII» на авіаносці вийшла за ладу парова катапульта, після чого до 1996 року він використовувався лише як вертольотоносець. Його авіагрупа складалась з вертольотів Eurocopter AS532 Cougar та Eurocopter AS350 Écureuil.

Протягом 1991-1993 років авіаносець пройшов модернізацію, під час якої на ньому були встановлені нові радари та система посадки бразильського виробництва. У 1994 році замість «Бофорсів» були встановлені 2 пускові установки ЗКР «SADRAL» французького виробництва. У США були придбані 9 вертольотів Sikorsky S-61 Sea King.

у 1996 році був проведений ремонт катапульти, проте літаки злітали з палуби авіаносця лише зрідка. Зокрема, у 1997 році, під час спільних аргентинсько-бразильських навчань на авіаносці базувались аргентинські літаки Dassault-Breguet Super Étendard.

У 1997-1998 роках авіаносець пройшов модернізацію, після чого міг нести реактивні літаки Douglas A-4 Skyhawk. Перший політ реактивного літака відбувся у 2001 році.

Завершення служби

Оскільки у 2000 році у Франції був придбаний авіаносець Foch (R99) (який у складі ВМС Бразилії отримав назву NAe São Paulo (A-12)), 16 вересня 2001 року «Мінас-Жерайс» був виключений зі складу флоту.

У 2002 році корабель був проданий гонконгській компанії «Jiexin Shipping», яка планувала зробити з корабля розважальний центр поблизу Шанхаю. Але ці плани не були реалізовані, і у 2004 році корабель був проданий компанії «Arusha shopping».

У Великій Британії була організована кампанія з метою викупу корабля і перетворення його в музей. Але ці плани не були реалізовані, і у 2004-2005 роках корабель був розібраний на метал в індійському місті Аланг.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: NAeL Minas Gerais (A-11)

• NAeL Minas Gerais (порт.)

Література

• Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002. (рос.)
• К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
• С. А. Балакин. Авианосцы мира 1945—2001. Часть 2. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Италия, СССР и Россия, Таиланд. (рос.)
• Conway's All the World's Fighting Ships, 1922-1946 / US Naval Institute Press. ISBN 978-0870219139