Протичовнова оборона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протичовнові тенета на узбережжі Канади. Галіфакс. Друга світова війна. Травень 1942
Моряки союзників завантажують глибинну бомбу Mk VII на борт корвету. Битва за Атлантику (1939—1945). 14 серпня 1942
24-ствольна реактивна установка «Hedgehog» для боротьби з підводними човнами противника на борту британського есмінця HMS «Весткотт». 28 листопада 1945
Стрільба протичовновою торпедою Mk.46 з борту есмінця КРЗ Preble (США)
Протичовновий вертоліт Sikorsky SH-60 Seahawk. США

Протичовно́ва оборо́на (ПЧО) — комплекс організаційних заходів і бойові дії, які проводяться силами флоту з метою запобігання нападу підводних човнів противника на кораблі (судна) і військово-морські бази, а також заборонити постановку мін та ведення розвідки.

Зміст[ред. | ред. код]

Протичовнова оборона складовою частиною боротьби з підводними човнами противника на ТВД і включає: протичовнова оборона системи базування сил флоту; протичовнова оборона з'єднань бойових кораблів, конвоїв і десантних загонів в море; протичовнова оборона проток і вузькості.

Для протичовнової оборони системи базування сил флоту (кораблів, суден, плавальних засобів, що знаходяться у військово-морських базах, пунктах базування та на якірних стоянках, а також базових і портових споруд), можуть залучатися необхідні стаціонарні засоби виявлення і стеження за ПЧ і маневрені протичовнові сили. Виявлення ПЧ противника зазвичай здійснюється за допомогою акустичних та інших технічних засобів.

З отриманням сигналу про виявлену ПЧ організовується стеження за нею або її знищення, які здійснюють маневрені протичовнові сили: протичовнові літаки і вертольоти берегового базування, протичовнові кораблі і катери, а при необхідності й кораблі інших класів. ПЧ противника, як правило, знищуються на дистанціях, не дозволяють їм застосовувати зброю по оборонятися об'єктам. Крім того, на підходах до місць базування можуть встановлюватися протичовнові мінні загородження, а при вході в пункти базування — протичовнові мережі. Протичовнова оборона системи базування флоту створюється завчасно, ще в мирний час, а в ході війни нарощується і удосконалюється в залежності від обстановки.

Протичовнова оборона з'єднань бойових кораблів, конвоїв і десантних загонів на переході морем досягається включенням до складу сил охорони протичовнових кораблів і літаків (вертольотів) берегового та корабельного базування. Протичовнові кораблі, слідуючи в установлених місцях похідного ордера (порядку), виконують завдання ближнього і далекого протичовнового охорони. Крім того, організується пошук і знищення ПЧ противника в смузі проходження з'єднання кораблів, конвоїв, десантних загонів спеціальними пошуково-ударними групами протичовнових сил.

Протичовнова оборона проток і вузькостів забезпечується створенням на ймовірних шляхах руху ПЧ противника протичовнових рубежів з системою виявлення, стеження і знищення ПЧ.

Протичовнова оборона виникла під час 1-ї світової війни як відповідь на активні дії ПЧ. В ході 2-ї світової війни протичовнова оборона отримала подальший розвиток: у ряді країн були побудовані спеціальні протичовнові кораблі і літаки, оснащені гідроакустичними засобами виявлення ПЧ у підводному положенні і озброєні глибинними бомбами і торпедами, організаційно оформилися протичовнові сили; розроблені основи ведення протичовнової оборони. У післявоєнний період на розвиток протичовнової оборони визначальний вплив надає оснащення флотів високорозвинених країн атомними підводними човнами.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія. «ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПАС» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 596. — ISBN 00101-223. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • David Miller, Chris Miller: Moderne Kriegsschiffe. 4. Auflage. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-7276-7093-2
  • Werner Globke (Hrsg.): Weyers Flottentaschenbuch / Warships of the World — Fleet Handbook, Bernard & Graefe Verlag, Bonn, 66. Jahrgang 2005–2007, ISBN 3-7637-4517-3
  • Owen R. Cote The Third Battle: Innovation in the U.S. Navy's Silent Cold War Struggle with Soviet Submarines. — United States Government Printing Office, 2006. — 114 с. — ISBN 0160769108

Посилання[ред. | ред. код]