Йоганнес Орасмаа
Йоганнес Орасмаа | |
---|---|
Johannes Orasmaa | |
Народження | 3 грудня 1890 Кулгу, Йоаласька волость, Естляндська губернія, Російська імперія |
Смерть | 24 травня 1943 (52 роки) Вятлаг, Кіровська область, СРСР |
Країна | Естонія |
Приналежність | Естонія |
Рід військ | артилерія, бронетанкові війська |
Освіта | Володимирське військове училищеd[1] |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди | Орден Святого Володимира 4 ступеня, Хрест Свободи 1 класу 2 ступеня, Хрест Свободи 2 класу 3 ступеня, Орден Орлиного хреста 1 класу, Орден Орлиного хреста 2 класу, Орден Естонського Червоного Хреста 2 класу, Орден Естонського Червоного Хреста 3 класу |
Йоганнес Орасмаа у Вікісховищі |
Йогáннес Орасмаа (ест. Johannes Orasmaa, до 1935 року Йоганнес Роска; 3 грудня 1890 Кулгу, Йоаласька волость, Естляндська губернія, Російська імперія — 24 травня 1943, Вятлаг, Кіровська область, СРСР) — естонський воєначальник, генерал-майор.
Біографія
Народився поблизу Нарви — в селі Кулгу Йоаласької волості, зараз це територія Нарвського водосховища. Закінчив гімназію в Нарві, після вступу до Володимирського військового училища і в роки Першої світової війни воював в рядах російської армії. Його заслуги відзначені нагородами, в тому числі він отримав Орден Святого Володимира четвертого ступеня — нагорода, яка видавалася тільки полковникам, але він зміг отримати цей орден за доблесть, будучи штабс-капітаном.
З початком Естонської війни за незалежність у листопаді 1918 року вступив в естонську армію, в рядах якої воював з німецьким ландесвером на півдні Естонії і в Латвії — служив в артилерії, пізніше став командиром бронепоїзда.
З 1925 по 1940 рік очолював «Кайтселійт».
Після загарбання Естонії Радянським Союзом був заарештований і розстріляний у Вятлазі (Кіровська область) в 1943 році.
Посилання
- Kindralmajor Johannes Orasmaa pani eestlased suusatama!
- Фото та біографічні дані про генерала Йоганнеса Орасмаа
- Jalaväe määrustik. I osa
- Біографія
Попередник: Александер Сейман |
Командувач Ліги оборони 10 лютого 1925-1940 |
Спадкоємець: Калле Еллер |