Чернецький Ісаак Ісайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:04, 9 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Згруповано однакові примітки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернецький Ісаак Ісайович
Народження12 квітня 1852(1852-04-12)
Ананьїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть15 грудня 1908(1908-12-15) (56 років)
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Країна Російська імперія
ДітиЧернецький Лев Ісаакович
Нагороди
орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Чернецький Ісаак Ісайович (12 квітня 1852, Ананьїв, Херсонська губернія — 15 грудня 1908, Кишинів, Бесарабська губернія) — український композитор юдейського походження. Військовий капельмейстер РІА.

Автор маршів «Блакитна даль» і «Старовинний марш»[1][2][3]. Батько композитора Льва Чернецького.

Життєпис

Народився в Ананьєві, в сім'ї Ісая Чернецького.

У 18741878 — капельмейстер 55-го Подільського піхотного полку.

З полком брав участь у Російсько-Турецькій війні. Згідно послужному списку, Ісаак Чернецький під час боїв за Шипку підняв в атаку свій полк на захист Шипкінського перевалу, за що в серпні 1877 нагороджений орденом Святого Станіслава третього ступеня з мечами[4].

13 серпня 1877 разом з полковим лікарем організував і очолив санітарний загін з музикантів полку для виносу з поля бою поранених і вбитих, за що був нагороджений орденом Святої Анни третього ступеня з мечами[5].

У 18781885 — капельмейстер 56-го Житомирського піхотного полку.

У 18851887 — капельмейстер 22-го Астраханського драгунського полку.

З 1887 — капельмейстер 24-го Лубенському драгунського полку в Кишиневі[6][7].

Грав на альті в квартеті кишинівського відділення Російського музичного товариства (1899)[8][9].

У 1903 «начальник музикантської команди» Ісаак Чернецький став одним з організаторів самооборони під час єврейського погрому в Кишиневі[10][11]. З 1900 в його родині виховувався племінник (син сестри, Дори Чернецької) — майбутній композитор Семен Чернецький, який після закінчення музичних класів місцевого відділення Імператорського російського музичного товариства потрапив до полку дядька помічником капельмейстера[12][13][14]. Духовий оркестр Військового міністерства СРСР під керуванням Семена Чернецького, серед іншого, в 1944 випустив грамзапис вальсу «Блакитна даль» Ісаака Чернецького. Крім маршів «Блакитна даль» і «Старовинний марш», широкою популярністю користувалася мазурка Сака Чернецького[15].

Крім служби в оркестрі, Ісааку Чернецькому належало кишинівське «Фотоательє Ісаака Чернецького» на Семінарській вулиці в будинку № 101 (кут Харлампіївська). Брав участь у виданні «Збірки історичних і зустрічних маршів» в партитурах під редакцією Отто Фреймана в 4-х томах (Лейпциг, 1904).

У 1906, впавши з коня, переніс «параліч спинного мозку» і був поміщений до Костюженської психіатричної лікарні під Кишиневом.

30 вересня того ж року виключений зі списку 24-го драгунського полку через хворобу[6]. Помер в Кодру 15 грудня 1908[16].

Родина

  • Брат — Лейб Чернецький (1 лютого 1866 — ?), З 1 вересня 1892 — капельмейстер 16-го стрілецького полку Імператора Олександра III (в 18931894 дислокованого в Лівадії), в 1905 в складі полку взяв участь в битві під Мукденом, керував оркестром і працював на перев'язувальних пунктах (нагороджений срібною медаллю на Георгіївській стрічці з написом «За хоробрість»). Був одружений з Любов'ю Галай (? — 1924, Париж)[17], троє дітей — Давид (18 лютого 1894), Олександр (9 серпня 1895) і дочка Клара (20 лютого 1897).
  • Племінник — Ісайя (Олександр) Чернецький (1895 — не раніше 1947), був друкарем і видавцем, брав участь у випуску емігрантських періодичних видань, в тому числі газет «Вечернее время», «Возрождение», «Дни», «Последние новости», журналів «Звено», «Современные записки»; співробітник редакції газети «Русские новости»[18]. Був одружений з Євгенією Фукс (19081934).
  • Дружина — Лея (Єлизавета) Чернецька, діти — Нухим (2 серпня 1873, Кишинів), Лев (Лейб, 1875), Хаїм (12 листопада 1877, Кишинів)[19] і Анна (8 лютого 1882)[20].

Література

  • В. С. Цицанкин. Судьба музыканта. М.: Композитор, 2015. — 340 с.[21]

Примітки

  1. Большая Арнаутская улица
  2. Александр Розенбойм «На Молдаванке музыка играла»
  3. По улицам ходила большая крокодила
  4. В. С. Цицанкин «Судьба музыканта» (глава первая). Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
  5. В. Цицанкин «Две главы из книги по музыкальному творчеству семьи Чернецких»
  6. а б Материалы РГВИА
  7. В. С. Цицанкин. Неизвестные марши С. А. Чернецкого М.: ВИНИТИ, 2010. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  8. Сергей Пожар «В. И. Ребиков и Кишинёв»
  9. По материалам РГВИА
  10. С. Пожар «Если бы все могли так повсюду устраивать музыкальное дело» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2014. Процитовано 5 лютого 2016.
  11. Жозефина Кушнир «Погром 1903 года: что это было?»
  12. Семён Александрович Чернецкий: В те годы будущий композитор был известен как Соломон Исаевич Чернецкий (в нотных изданиях соответственно С. И. Чернецкий).
  13. Д. Черток. Центральный военный оркестр (1921—1949). М.: РТС-Комфорт, 2015.
  14. В. С. Цицанкин. Судьба музыканта. М.: Композитор, 2015.
  15. Грамзапись мазурки И. Чернецкого в обработке С. А. Чернецкого
  16. См. свидетельство о смерти в канцелярии кишинёвского городского раввина на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org (база данных по Румынии, требуется регистрация).
  17. Незабытые могилы
  18. А. Л. Чернецкий
  19. Сыновья Нухим (1873) и Хаим (1877) родились в Кишинёве, о чём сохранились записи в канцелярии кишинёвского городского раввина (доступные на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org): имя отца указываетса попеременно как Исаак и Ицик Чернецкий, ананьевский мещанин. К рождению сына Хаима в 1877 году был расквартирован с полком в Гайсине.
  20. Анна (в замужестве Имас) была замужем за санитарным врачом Людвигом (Львом) Имасом. Их годовалый сын Роберт умер в 1906 году.
  21. С посвящением «семье выдающегося музыканта С. А. Чернецкого».