Гайсин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайсин
Coat of Arms of Haisyn.PNG
Герб Гайсина
Haysyn Gymnasyum Unit 2-07.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Вінницька область
Район Гайсинський район
Рада Гайсинська міська рада
Код КОАТУУ 0520810100
Перша згадка 1545
Магдебурзьке право 1744
Статус міста з 1795 року
Населення 25 786 (01.01.2017)[1]
Площа 18.26 км²
Густота населення 1423.38 осіб/км²
Поштові індекси 23700-23705
Телефонний код +380-4334
Координати 48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 29.38417° сх. д. / 48.81028; 29.38417Координати: 48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 29.38417° сх. д. / 48.81028; 29.38417
Висота над рівнем моря 215 м
Водойма р. Сіб
Відстань
Найближча залізнична станція Гайсин
До обл./респ. центру
 - фізична 83 км
 - залізницею 114 км
 - автошляхами 102 км
До Києва
 - фізична 197 км
 - залізницею 497 км
 - автошляхами 264 км
Міська влада
Адреса 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7, 2-31-29
Веб-сторінка Гайсинська міськрада
Міський голова Анатолій Ілліч Гук

Commons-logo.svg Гайсин у Вікісховищі

Карта
Гайсин. Карта розташування: Україна
Гайсин
Гайсин
Гайсин. Карта розташування: Вінницька область
Гайсин
Гайсин

Га́йсин — місто в Україні, адміністративний центр Гайсинського району Вінницькій області. Населення міста — 25 786 осіб (станом на 1 січня 2017 року). Одне з найбільших міст Вінницької області.

Шляхи сполучення[ред. | ред. код]

Із Гайсина в різні боки розходиться 5 ключових міжрайонних доріг.

Через Гайсин проходить міжнародна автодорога E50 (М12) (Стрий — Знам'янка), а також міжобласний автошлях Брацлав — Гайсин — Умань — Черкаси (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки. Стан її зараз просто жахливий, щомісяця трапляються аварії, постійно збираються затори.

У місті Гайсині розташована залізнична станція Гайсин. На жаль, поїздів зараз мало. Поїзд Гайворон-Вінниця відправляється із Гайсина о 4.35, назад із Вінниці о 17.05. Пенсіонери та інші пільговики мають безкоштовний проїзд. На даний час курсують плацкартні вагони. Також по станції Вінниця здійснюється узгоджена пересадка з та на електричку до Києва.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Гайсина

Перша згадка відноситься до 1545, коли місто входило до складу Брацлавського воєводства. 5 вересня 1577 року король Польщі Стефан Баторій видав шляхтичу-вояку Яну Оришевському привілей на розлогу пустку Гайсин над річкою Соб.[2] У 1744 р. отримав магдебурзьке право.

У 1795 році внаслідок поділу Польщі відходить до Росії. З 1797 Гайсин — повітове місто Подільської губернії. У місті була чоловіча гімназія. Зараз в цій будівлі розташована школа-інтернат.

Новітня історія[ред. | ред. код]

28 листопада 2015 року єпископ Вінницький і Брацлавський Михаїл звершив чин освячення храму на честь Святого великомученика і цілителя Пантелеймона[3]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Почесні громадяни[ред. | ред. код]

  • Топаллер Анатолій Семенович (1911—1996) — Герой Радянського Союзу (19.05.1940), нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями. Почесний житель міста.

Старости[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Henryk Kotarski. Orzechowski Jan h. Nałęcz (ok.1535-1605) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/2, zeszyt 101.— S. 272. (пол.)
  3. В Гайсині освятили нову церкву
  4. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 167 с. ISBN 966-8201-26-4
  5. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 296 с. ISBN 966-8201-26-4
  6. Hajsyn… S. 11.
  7. Маєток «Самчики»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]