Білобереги (Підкарпатське воєводство)
Село
_-_church_1.jpg) Координати 50°06′05″ пн. ш. 22°19′24″ сх. д. / 50.101388890027777734° пн. ш. 22.32361111002778031° сх. д.Координати: 50°06′05″ пн. ш. 22°19′24″ сх. д. / 50.101388890027777734° пн. ш. 22.32361111002778031° сх. д.
|
Білобереги (Білобжеґі, Бялобжеґі, пол. Białobrzegi) — давнє українське село, зараз адміністративний центр ґміни Білобжеґі, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, південно-східна Польща. Населення — 2420 осіб (2011[1]).
Географія
Село розташоване за 8 кілометрів на північний схід від центру повіту міста Ланьцут і 24 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшів.
Історія
За податковим реєстром 1589 р. село входило до Тичинського округу Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 2 млини, 15 загородників, 7 коморників з тягловою худобою і 5 без неї.[2].
У 1772—1918 рр. Білобереги у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. На 1831 р. рештки українського населення села становили 3 особи, які належали до греко-католицької парафії Дубно Каньчузького деканату Перемишльської єпархії[3]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1895 році село належало до Ланьцутського повіту, було 95 будинків і 370 жителів.[4]
Востаннє греко-католики в селі фіксуються в шематизмі 1914 р.
У міжвоєнний період село входило до Ланьцутського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. у складі ґміни Косіна.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1181 | 293 | 764 | 124 |
| Жінки | 1239 | 289 | 700 | 250 |
| Разом | 2420 | 582 | 1464 | 374 |
Примітки
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 13.
- ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56
- ↑ Białobrzegi 2(1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 188. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білобереги (Підкарпатське воєводство)
| |||||||||||
_COA.svg)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |