Коморники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Коморники (комірники) — категорія найбіднішого населення в Україні XV—XVIII ст., яке не мало власної землі та житла і наймитувало у заможних селян, від яких отримувало хату (комору) в обмін на пішу панщину та сплату грошового податку. У містах комірниками називали позбавлених власності бідних міщан.

Джерела та література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]