Зінченко Василь Омелянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:31, 24 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зінченко Василь Омелянович
Народився1910
Єйськ, Єйський відділ, Кубанська область, Російська імперія
Помер1985
Воронеж, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьукраїнець
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 3-го ступеня

Василь Омелянович Зінченко (нар. 1910(1910), місто Єйськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 1985, місто Воронеж, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, 2-й секретар Краснодарського крайового комітету ВКП(б), заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 2—4-го скликань. Кандидат сільськогосподарських наук.

Життєпис

Освіта вища. Член ВКП(б).

У 1939—1942 роках — директор Кубанської дослідної станції Всесоюзного науково-дослідного інституту олійних культур.

Учасник партизанського руху на Кубані під час німецько-радянської війни.

У 1942—1946 роках — завідувач відділу Краснодарського крайового комітету ВКП(б); старший науковий співробітник Всесоюзного науково-дослідного інституту олійних культур.

У 1946—1951 роках — 2-й секретар Краснодарського крайового комітету ВКП(б).

У 1951 — після 1953 року — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б) (КПРС).

Потім — персональний пенсіонер в місті Воронежі.

Помер 1985 року в місті Воронежі.

Нагороди

Примітки

Джерела