Кісіс Роберт Янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:27, 24 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кісіс Роберт Янович
латис. Roberts Ķīsis
Народився 23 січня 1896(1896-01-23)
садиба Лайгас Рамульської волості Венденського повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія
Помер 7 лютого 1981(1981-02-07) (85 років)
місто Рига, тепер Латвія
Національність латиш
Діяльність революціонер
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів

Роберт Янович Кісіс (нар. 23 січня 1896(18960123), садиба Лайгас Рамульської волості Венденського повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія — 7 лютого 1981, місто Рига, тепер Латвія) — радянський партійний діяч, відповідальний секретар Єнісейського губернського комітету РКП(б), заступник голови Ради народних комісарів Латвійської РСР, міністр комунального господарства Латвійської РСР. Член ЦК КП(б)У в січні 1934 — травні 1937 р. Член Комісії радянського контролю при РНК СРСР в лютому 1934 — 1939 року. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Член ЦК КП Латвії.

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. З травня 1905 року по жовтень 1912 року — сезонниий підпасок, пастух в різних садибах Рамульської і Веселавської волостей Венденського повіту Ліфляндської губернії.

У 1909 році закінчив волосне училище Веселавської волості Венденського повіту, у 1912 році — п'ятикласне училище Міністерства народної освіти Венденського повіту. У жовтні 1912 — серпні 1915 року — учень Прієкульського сільськогосподарського училища Венденського повіту Ліфляндської губернії.

Член РСДРП(б) з травня 1913 року. Вів революційну роботу у Відієнській організації Латвійської соціал-демократичної робітничої партії (СДЛК).

У листопаді 1915 — вересні 1916 року — у російській імператорській армії, служив рядовим лейбгвардійського Кексгольмського полку в місті Петрограді. У вересні — листопаді 1916 року — курсант школи прапорщиків у Гатчині. У грудні 1916 — березні 1917 року — прапорщик запасного Латиського полку. Учасник Першої світової війни.

У 1917 році — член Військово-революційного комітету і секретар більшовицької організації 2-го Ризького латиського стрілецького полку, делегат II Всеросійського з'їзду Рад. З листопада 1917 по квітень 1918 року — член і заступник секретаря виконавчого комітету Ради солдатських депутатів 12-ї армії Північного фронту в місті Валка Ліфляндської губернії.

У квітні — вересні 1918 року — заступник коменданта Кремля, секретар партійного комітету 9-го Латиського стрілецького полку при комендатурі Московського Кремля. У жовтні — грудні 1918 року — заступник начальника штабу із оперативної частини Латиської дивізії в Москві.

У січні — червні 1919 року — відповідальний секретар Червоної Армії Радянської Латвії в місті Двінську. У липні — серпні 1919 року — командир роти 9-го Латиського стрілецького полку.

У серпні 1919 році був поранений у війні з Польщею, потрапив у полон до Варшави та був інтернований до Латвії, звідки утік у червні 1920 року та повернувся в Червону армію на «врангелівський» фронт. У червні — листопаді 1920 року — начальник політичного відділу Латиської стрілецької дивізії на Південному фронті. У листопаді 1920 — лютому 1921 року — начальник політичного відділу 52-ї стрілецької дивізії РСЧА. У лютому — травні 1921 року — заступник начальника політичного відділу 6-ї армії РСЧА в місті Херсоні.

У травні — серпні 1921 року — заступник начальника політичного управління Харківського військового округу.

У серпні 1921 — січні 1923 роках — завідувач організаційного відділу Катеринославського губернського комітету КП(б)У.

У лютому 1923 — травні 1925 року — відповідальний секретар Єнісейського губернського комітету РКП(б) в місті Красноярську. У травні 1925 — грудні 1926 року — завідувач організаційного відділу Сибірського крайового комітету ВКП(б).

У листопаді 1926 — лютому 1930 року — 2-й секретар Сибірського крайового комітету ВКП(б) в місті Новосибірську.

У січні — грудні 1930 року — заступник народного комісара зовнішньої і внутрішньої торгівлі СРСР із кадрів. У січні 1931 — березні 1933 року — член колегії, начальник головного управління із холодильного господарства і тари Народного комісаріату постачання СРСР, керівник секторів раціоналізації, утилізації і консервної інспекції. Одночасно у лютому 1931 — лютому 1933 року — начальник Управління складських підприємств і сховищ Народного комісаріату постачання СРСР.

У 1932 році — студент факультету суспільних наук Академії постачання імені Сталіна в Москві.

У березні 1933 — березні 1934 року — начальник Політичного сектора машинно-тракторних станцій (МТС) обласного земельного управління Дніпропетровської області.

У березні 1934 — вересні 1936 року — уповноважений Комісії радянського контролю при РНК СРСР по Азово-Чорноморському краю в місті Ростові-на-Дону.

У вересні 1936 — травні 1937 року — член сільськогосподарської групи Комісії радянського контролю при РНК СРСР в Москві.

У травні 1937 — червні 1938 року — уповноважений Комісії радянського контролю при РНК СРСР по Воронезькій області.

У липні 1938 — грудні 1940 року — заступник начальника Головного управління житлового господарства Народного комісаріату комунального господарства РРФСР в Москві.

У січні — червні 1941 року — завідувач організаційного відділу Ради народних комісарів Латвійської РСР в місті Ризі.

У червні — серпні 1941 року — начальник винищувального загону РСЧА на території Естонської РСР.

У серпні 1941 — грудні 1944 року — заступник голови Ради народних комісарів Латвійської РСР в місті Горькому, РРФСР.

У 1945 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У грудні 1944 — червні 1957 року — нарком (міністр) комунального господарства Латвійської РСР. У червні 1957 — серпні 1958 року — міністр комунального і місцевого господарства Латвійської РСР. У серпні 1958 — листопаді 1959 року — міністр комунального господарства Латвійської РСР. У листопаді 1959 — травні 1960 року — голова Державного комітету Латвійської РСР з комунального господарства.

У травні 1960 — жовтні 1973 року — голова Партійної комісії при ЦК КП Латвії.

З жовтня 1973 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Ризі. Автор декількох праць про «латиських стрільців».

Похований в Ризі на цвинтарі Райніса.

Нагороди

Джерела