Monetae cudendae ratio

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:02, 25 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 25 травня 2021, заснована на цій версії.
«Monetae cudendae ratio»
Сторінки книги у німецькому перекладі (1884) Леопольда Прове (клацніть на зображення для читання інших сторінок)
АвторМиколай Коперник
Мовалатина
Темаекономіка
Жанртрактат
Видано1528
Миколай Коперник

«Monetae cudendae ratio» (укр. Про карбування монет) — праця Миколая Коперника, написана у період 1520-их років на прохання польського короля Сигізмунда I[1][2] і представлена сейму Королівської Пруссії, однієї з провінцій Королівства Польського. Розширена версія праці побачила світ у 1628 році. У цій праці Коперник виклав свої погляди на теорію грошового обігу.

Історична довідка

Рання версія цієї праці була написана Коперником у 1517 році під назвою «De aestimatione monetae» (укр. Про вартість монет). Під час оборони Ольштина у 1519 році (у ході польсько-тевтонської війни) Коперник переглянув цю працю й написав два нових трактати — «Tractatus de monetis» (укр. Трактат про монети) та «Modus cudendi monetam» (укр. Шлях псування монет). На основі цих трактатів він підготував доповідь, з якою виступив перед пруським сеймом у Грудзьондзі (Грауденці) у 1522 році; під час поїздки до Грудзьондза Коперника супроводжував його друг Тідеманн Гізе[en][3]. У 1528 році Коперник підготував для пруського сейму розширену версію цієї доповіді уже під назвою «Monetae cudendae ratio».

У цій праці Коперник сформулював ранню версію кількісної теорії грошей[2], яка ґрунтувалась на зв'язку між кількістю грошей, швидкість їх обігу й цінами на товари і послуги. Як і наступні класичні політекономи XVIII—XIX століть, Коперник досліджував зв'язок між ростом грошової маси та інфляцією[4].

Зокрема, у своїй праці Коперник постулював принцип «погані гроші витісняють добрі»[5], який згодом отримав назву закон Грешема — Коперника. Цей принцип і раніше був відзначений Миколою Орезмським, але Коперник встановив цю закономірність самостійно[6].

Окрім того, у своїй роботі Коперник також розглядає різницю між споживчою і міновою вартістю товарів, випередивши на 250 років висновки Адама Сміта.

Праця Коперника «Monetae cudendae ratio» була перевидана у 1816 році у Варшаві, під назвою «Dissertatio de optima monetae cudendae ratione» (укр. Дисертація про оптимальне карбування монет), декілька примірників цього видання збереглось до теперішнього часу[7].

Примітки

  1. ↑ Henry Dunning Macleod The History of Economics. — Bliss, Sands and Co./University of California, 1896.
  2. ↑ а б Henry William Spiegel The Growth of Economic Thought/ — Duke University Press, 1991.
  3. ↑ Angus Armitage The World of Copernicus. — P. 89-91 (chapter 24: The Diseases of Money).
  4. ↑ Oliver Volckart Early Beginnings of the Quantity Theory of Money and Their Context in Polish and Prussian Monetary Policies, c. 1520—1550 // Economic History Review, New Series, vol. 50, no. 3 (August 1997). — P. 430-49.
  5. ↑ Charles Poor Kindleberger Comparative political economy. — MIT Press, 2000. — P. 329.
  6. ↑ Kiselewski Janusz Prawo Korernika-Greshama w swietle badan numizmatychnych w ostatnim dziesiecioleciu // KomMazur Warmin No.2 (1969) P/ 29-44.
  7. ↑ MDXXVI scripta nunc primum exejus autographo typis vulgata

Література

  • Joseph Gigliotti The Role of High Inflation in the Decline of Sixteenth-Century Poland-Lithuania's Economy // The Polish Review, vol. LIV, no. 1, 2009, P. 61-76.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Monetae_cudendae_ratio&oldid=32103513