Закон грошового обігу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зако́н грошово́го о́бігу — загальний економічний закон, який визначає що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням:

де

  • M — об'єктивно необхідна маса грошей;
  • ΣPQ — сума цін товарів, що реалізуються за певний період;
  • ΣК — сума продажів товарів і послуг у кредит;
  • ΣП — загальна сума платежів, строк оплати яких настав;
  • ΣВП — сума платежів які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів;
  • V — швидкість обороту грошової одиниці за рік

При прискоренні швидкості обігу грошей в економіці їх стає потрібно менше, тобто спостерігається обернена залежність.

Посилання[ред. | ред. код]