Ляміїни
Ляміїни | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Лямії́ни (лат. Lamiinae Latreille, 1802 = Clinocephalides Mulsant, 1839) — найбільша підродина з родини жуків-вусачів, яка налічує понад 13000 видів, розповсюджених по всіх материках Землі, окрім Антарктиди. Найбільш різноманітно підродина представлена у неотропіках Південної Америки та в палеотропіках Африки. Палеонтологічні знахідки Лямііїн датуються верхнім олігоценом, проте, слід вважати, що підродина є значно древніша — бере початок у крейдовому періоді.
Тіло видовжене, циліндричне, рідше валькувате. Основною ознакою підродини є спрямована донизу голова під кутом 90° у відношенні до осі тіла. Лоб вертикальний, щелепи спрямовані вниз. Останні членик щупальців загострений. Очі сильно виїмчасті, у декотрих родів розділені на дві половинки — виглядає, наче у жука 4 ока. На передніх гомілках наявна борозенка або жолобок.
Тіло видовжене, циліндричне, слабко сплющене у дорзо-вентральному натрямку, м'ясисте, біле.
Голова дуже видовжена і втягнена у передньоспинку. Скронево-тім'яні частки з'єднані за допомогою довгого рубця, заокруглені позаду. Потилицевий отвір суцільний, розташований вентрально. На лобі наявно 6 епістомальних щетинок. З кожної сторони голови розташовано по 1-му вічку, а у еволюційно прогресивних триб — редуковані. Вусики 2-3-и членикові, їх другий члених містить сенсилу. Наличник широкий, трапецієвидної форми. Верхня губа поперечна. Мандибули видовжені, на своєму внутрішньому краї із зубцями. Лябіо-максилярний комплекс причленяється по довжині всього гіпостому. Щелепні щупальця складаються із 3-4-х члеників, а губні — з 2-4-х.
Пронотум обмежений глибокими латеральними борозенками. Ноги відсутні.
Черевце складається із 9-и члеників, 1-7 його членики мають рухові мозолі. На 9-у членику у примітивних триб наявні склеротизовані шип або гачечки. Дихальця у більшості випадків мають краєві камери. Анальний отвір трипроменевий.
Фотогалерея
Література
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.
Див. також
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |