Duran Duran (альбом, 1993)
Duran Duran | |
---|---|
Студійний альбом | |
Виконавець | Duran Duran |
Дата випуску | 11 лютого 1993 |
Записаний | 1991–1992 |
Жанр | Альтернативний рок, Нью-вейв, Хіп-хоп |
Тривалість | 63:34 |
Мова | англійська |
Лейбл | EMI, Capitol Records, Parlophone Records |
Хронологія Duran Duran | |
Duran Duran (відомий також, як The Wedding Album) — сьомий студійний альбом англійської групи Duran Duran, який був випущений 11 лютого 1993 року. Свою неофіційну назву — «весільного», платівка отримала по обкладинці, яка являє собою коллаж із весільних фото батьків музикантів.
Про альбом
Композиції на альбомі представлені в досить різних музичних стилях, але водночас вони мають типове для поп-музики початку 1990-х років звучання — від танцювального (хаус), з яким група вже експериментувала в альбомах Big Thing (1988) та Liberty (1990), до Хіп-хопу, альтернативного року, поп-року, етереал-вейв та латиноамериканської музики, чий вплив можна почути у пісні «Breath After Breath». З ініціативи Воррена Куккурулло, для роботи над нею в групу був запрошений бразильський музикант — Мілтон Нашіменто.
Запис
Запис альбому було розпочато у першій половині 1991 року, незабаром після відходу з групи барабанщика Стерлінга Кемпбела (пізніше він почав грати з Сінді Лопер і Девідом Боуї) і завершена до кінця 1992 перед майбутнім релізом на Capitol Records у США. У пост-продакшені альбому брали участь Френк Заппа та Лу Рід.
Реліз альбому
У першій половині 1990-х, звукозаписна індустрія (особливо Capitol Records в США) ставилися до Duran Duran як колективу, який вичерпав себе ще в середині 1980-х, коли альбоми Notorious (1986), Big Thing (1988) та Liberty (1990) не отримали колишньої похвали та мали як дуже мізерні рівні продажів, так і позиції в чартах. У зв'язки з цим новий менеджмент групи — компанія Left Bank, був сильно засмучений тим, що представники великих звукозаписних компаній тягнуть з виходом нового релізу групи.
Пізніше, в інтерв'ю музичному виданню HitQuarters, менеджер Томмі Манци розповів, що така реакція була зумовлена тим, що звукозаписні лейбли не були зацікавлені у реінкарнації популярності старих виконавців. Їх інтерес був орієнтований на розкрутку нових поп-виконавців, ніж на грурт із вичерпаним потенціалом. Крім цього, вони не сприймали всерйоз Left Bank, яка намагалася зробити знову популярними не тільки Duran Duran, а й ряд інших напівзабутих виконавців.
Але, всупереч побоюванням, альбом вийшов 23 лютого 1993 року і мав величезний комерційний успіх по обидві сторони Атлантики, досягнувши мультиплатинового статусу в США і Канаді, піднявшись до 4-го рядка у Великій Британії і до 7-го в США. Такі сингли, як «Ordinary World» та «Come Undone» швидко стали хітами, зумівши довести критикам, які давно списали Duran Duran з рахунків, що вони більше, ніж просто підлітковий поп-ггурт з 1980-х.
Список композицій
- «Too Much Information» — 4:56
- «Ordinary World» — 5:39
- «Love Voodoo» — 4:58
- «Drowning Man» — 5:15
- «Shotgun» (інструментальна композиція) — 0:54
- «Come Undone» — 4:38
- «Breath After Breath» (дует із Мілтоном Нашіменто) — 4:58
- «UMF» — 5:33
- «Femme Fatale» (кавер-версія The Velvet Underground) — 4:21
- «None of the Above» — 5:19
- «Shelter» — 4:25
- «To Whom it May Concern» — 4:24
- «Sin of the City» — 7:14
Учасники запису
Duran Duran
- Саймон Ле Бон — вокал, бек-вокал і тексти
- Нік Роудс — клавишні, бас (Трек 6)
- Джон Тейлор — бас-гітара
- Воррен Куккурилло — гітара, акустична гітара (Трек 2)
Сесійні музиканти
- Мілтон Нашіменто — додатковий вокал (Трек 7)
- Ламія — бек-вокал (Трек 3)
- Тесса Найлз — бек-вокал (Трек 6)
- Каррен Хендрікс та Джек Мерігг — семпли голосу (Трек 4)
- Джон Джонс — додаткові клавишні
- Ді Лонг — клавишні (Трек 11)
- Стів Ферроне — барабани (Треки 1 і 2) та перкусія (Трек 9)
- Винні Коллаюта — барабани (Трек 7)
- Фергус Жерар — барабани
- Боско — перкусія (Трек 7)
Джерела
- Duran Duran last.fm
- Duran Duran на сайті AllMusic. (англ.)
Це незавершена стаття про музичний альбом. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |