Duran Duran(відомий також, як The Wedding Album) — сьомий студійний альбом англійської групи Duran Duran, який був випущений 11 лютого 1993 року. Свою неофіційну назву — «весільного», платівка отримала по обкладинці, яка являє собою колаж із весільних фото батьків музикантів.
Композиції на альбомі представлені в досить різних музичних стилях, але водночас вони мають типове для попмузики початку 1990-х років звучання — від танцювального (хаус), з яким група вже експериментувала в альбомах Big Thing (1988) та Liberty (1990), до хіп-хопу, альтернативного року, попроку, етереал-вейв та латиноамериканської музики, чий вплив можна почути у пісні «Breath After Breath». З ініціативи Воррена Куккурулло, для роботи над нею в групу був запрошений бразильський музикант — Мілтон Нашіменто.
Запис альбому було розпочато у першій половині 1991 року, незабаром після відходу з групи барабанщика Стерлінга Кемпбела (пізніше він почав грати з Сінді Лопер і Девідом Боуї) і завершена до кінця 1992 перед майбутнім релізом на Capitol Records у США. У постпродакшені альбому брали участь Френк Заппа та Лу Рід.
У першій половині 1990-х, звукозаписна індустрія (особливо Capitol Records в США) ставилися до Duran Duran як колективу, який вичерпав себе ще в середині 1980-х, коли альбоми Notorious (1986), Big Thing (1988) та Liberty (1990) не отримали колишньої похвали та мали як дуже мізерні рівні продажів, так і позиції в чартах. У зв'язки з цим новий менеджмент групи — компанія Left Bank, був сильно засмучений тим, що представники великих звукозаписних компаній тягнуть з виходом нового релізу групи.
Пізніше, в інтерв'ю музичному виданню HitQuarters, менеджер Томмі Манци розповів, що така реакція була зумовлена тим, що звукозаписні лейбли не були зацікавлені у реінкарнації популярності старих виконавців. Їх інтерес був орієнтований на розкрутку нових поп-виконавців, ніж на гурт із вичерпаним потенціалом. Крім цього, вони не сприймали всерйоз Left Bank, яка намагалася зробити знову популярними не тільки Duran Duran, а й ряд інших напівзабутих виконавців.
Але, всупереч побоюванням, альбом вийшов 23 лютого 1993 року і мав величезний комерційний успіх по обидві сторони Атлантики, досягнувши мультиплатинового статусу в США і Канаді, піднявшись до 4-го рядка у Великій Британії і до 7-го в США. Такі сингли, як «Ordinary World» та «Come Undone» швидко стали хітами, зумівши довести критикам, які давно списали Duran Duran з рахунків, що вони більше, ніж просто підлітковий поп-ггурт з 1980-х.