Богданович Олексій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Богданович
Олексій Богданович
Олексій Богданович
Олексій Богданович
Народився23 березня 1963(1963-03-23) (61 рік)
Береза[1]
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьактор, кіноактор, ведучий, телеведучий
Alma materКиївський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого
ЗакладНаціональний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Роки діяльності1986-теперішній час
ЧленствоКомітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка
IMDbnm0091666
Нагороди та премії

CMNS: Олексій Богданович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Олексі́й Володи́мирович Богдано́вич (*23 березня 1963, с. Береза, Глухівський район, Сумської області) — український актор театру і кіно. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996), Народний артист України (2006).

Біографія

Олексій Богданович народився в селі Береза Глухівського району на Сумщині. Найменший у великій родині (він має двох братів і сестер). Батько був економістом, мати працювала вихователькою в дитсадку. Батьки хотіли, аби син вступив до медичного інституту. Проте він обрав Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, навчався на курсі у Леоніда Олійника. По закінченню у 1984 році інституту почав плідну працю у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, а згодом і в кіно.

Пройшов строкову службу у військах зв'язку.

Володар двох премій «Київська пектораль» та премії Людина року-2004.

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[2]

Олексій Богданович — Федір Протасов (Вистава «Живий труп», реж. Р. Мархоліа 2014 р.)

Важливі дати

  • 1984 — закінчив Київський театральний інститут; актор театру ім. Франка; перша роль у виставі «Трибунал»
  • 1986 — перша кінороль у фільмі «Усе перемагає любов»
  • 1989 — одружився з однокласницею
  • 1996 — лауреат Національної премії ім. Шевченка
  • 2000 — за роль Чічікова став найкращим театральним актором року
  • 2004 — найкращий актор у рейтингу «Людина року»
  • 2006 — народний артист України
  • 2018 — орден «За заслуги» III ступеня[3]
  • Олексій Богданович — Просперо (Вистава «Буря», реж. Сергій Маслобойщиков)
    Олексій Богданович — Йоран Перссон (Вистава Ерік XIV, реж. С. Мойсеєв)

Ролі

Театр

  • Володя — «Трибунал» А.Макайонока
  • Олексій — «Кабанчик» В.Розова
  • Паллант — «Енеїда» І.Котляревського
  • Іван Бездомний — «Майстер и Маргарита» М.Булгакова
  • Гриць — «Даринка, Гриць та нечиста сила» В.Бойка
  • Федір — «Тев'є-Тевель» Г.Горіна
  • Михась — «Гріх» В.Винниченка
  • Гриць — «У неділю рано зілля копала» О.Кобилянської
  • Ілько — «Патетична соната» М.Куліша
  • Роман — «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого
  • Лукаш — «Лісова пісня» Лесі Українки
  • Лірник — «Сни за кобзарем» Т.Шевченка
  • Песик — «Стережися лева» Я.Стельмаха
  • Дон Жуан — «З коханням не жартують» П.Кальдерона
  • Король Артур — «Мерлін, або спустошена країна» Т.Дорста, У.Еллера
  • Петруччо — «Приборкання норовливої» В.Шекспіра
  • Едмунд — «Подорож у ніч» Ю.О'ніла
  • Едгар — «Король Лір» В.Шекспіра
  • Густав — «Бал злодіїв» Жана Ануя
  • Принц Уельський — «Кін IV» Г.Горіна
  • Граф — «Кохання у стилі бароко» Я.Стельмаха
  • Чичиков — «Брате Чичиков» М.Гоголя
  • Ксанф — «Езоп» Г.Фігейредо
  • Тартюф — «Тартюф, або …» Ж. Б. Мольєра
  • Людовик XIV — «Ех, мушкетери, мушкетери…» Є.Євтушенка
  • Граф Альмавіва — «Весілля Фігаро» П.-О.Бомарше
  • Іван Федорович — «Брати Карамазови» Ф.Достоєвського
  • Жіль — «Маленькі подружні злочини» Е.-Е.Шмітта
  • Подкольосін — «Одруження» м. Гоголя
  • Преподобний Джонсон-і-Джонсон — "Гімн демократичної молоді" С.Жадана
  • Просперо — «Буря» В.Шекспіра
  • Протасов — "Живий труп" Л.Толстого
  • Сірано - "Сірано де Бержерак" Е.Ростана

Кіно

Аудіокниги

Нагороди

Примітки

Джерела