Тев'є-Тевель (вистава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тев'є-Тевель
Написана Григорій Горін
Шолом-Алейхем (першотвір)
Зрежисеровано Сергій Данченко
Автор музики Міхаіл Глуз
Хореографія Борис Каменькович
Дата прем'єри 23 грудня 1989
Місце прем'єри Україна Київ
Мова першотвору російська
Мова вистави українська
Перекладач Микола Зарудний[1]
Жанр трагікомедія
Хронометраж 3 години 30 хвилин
Виконавець ролі Тев'є Богдан Ступка після завершення ювілейної вистави «Тев'є-Тевель» у день 20-річчя після прем'єри

Тев'є-Тевель — вистава Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, поставлена за українським перекладом Миколи Зарудного п'єси російського драматурга Григорія Горіна «Панахидна молитва» (рос. Поминальная молитва), написаною за мотивами збірки оповідань Шолом-Алейхема «Тев'є-Молочар». Прем'єра вистави відбулася 23 грудня 1989 року. Незмінним виконавцем головної ролі протягом багатьох років залишався Богдан Ступка. Вистава є одним з найуспішніших проектів на українській театральній сцені останніх двох десятиріч — завжди проходила з аншлагом, а квитки на спектакль були надзвичайним дефіцитом.

Анотація[ред.ред. код]

…Тягне свій візок з молоком анатівський молочник Тев'є, розмірковуючи над такими звичними для кожної простої людини проблемами: як навести лад у великій родині, як зробити так, щоб п'ять дочок видати заміж за порядних людей, як заробити побільше грошей, від яких залежить існування.

Різних людей зустрічає герой на своєму шляху, по різному складаються їхні долі. Зустріч з київським студентом Перчиком, якого Тев'є приводить у свою сім'ю, закінчується від'їздом дочки Годл до далекого Сибіру, куди заслано її чоловіка-студента. Старша дочка Цейтл після невдалого сватання за м'ясника Лейзера, виходить за бідного, але рідного по натурі Тев'є кравця Мотла. Хава, найулюбленіша дочка Тев'є, поєднує свою долю з російським хлопцем Федором. І батько, проклинаючи її, знов звертається до єдиного свого порадника — Бога, чекаючи надії на краще. Сподівання розбиваються одне за одним, але Тев'є, великий мрійник з Анатівки, навіть після смерті дружини, тримаючи в обіймах маленьку онуку Голду, оповідає їй про закономірність й логічність життєвого кола.

Ідея бажаного та недосяжного проходить крізь всі події вистави, яка вирішена в трагікомічному жанрі, де крізь сльози лунає сміх, де є місце гумору, дотепності. І, звичайно, колоритній музиці, без якої також не обходиться життя…[2]

Творчий склад[ред.ред. код]

Дійові особи та виконавці[ред.ред. код]

Вистава у фестивалях та на гастролях[ред.ред. код]

Виставу було показано на фестивалях:

  • «Березіль» (Україна)
  • «Театральні зірки Росії»
  • I Міжнародний фестиваль ім. А. Чехова (Росія, Москва)
  • IV Міжнародний фестиваль мистецтв імені Соломона Міхоелса
  • Всеросійський фестиваль «Театр Григорія Горіна»

Під час гастрольних поїздок театру виставу було показано у Росії, Німеччині, Польщі, США (тричі — у Нью-Йорку, Чикаго та Філадельфії).

Хронологія вистави[ред.ред. код]

  • 1989, 23 грудня — Прем'єра вистави
  • 2004 — 300-й показ вистави
  • 2008, 23 грудня — 350-й показ вистави у день 19-річчя[3]
  • 2009, 23 грудня — Ювілейна вистава на честь 20-річчя (Богдан Ступка вийшов на сцену у ролі Тев'є 362-й раз)[4]
  • 2012 — Після смерті Богдана Ступки вистава не виконувалась на честь поваги пам'яті актора, натомість, проводиться відеопоказ вистави.[5]

Факти[ред.ред. код]

  • У 1993 році сценограф Данило Лідер та виконавці головних ролей Богдан Ступка (Тев'є) та Наталія Лотоцька (Голда) були нагороджені за виставу «Тев'є-Тевель» Шевченківською премією, що становила тоді 200 тисяч карбованців.
  • Після 300-го показу вистави (у 2004 році) Богдан Ступка був удостоєний титулу «Жива легенда».
  • Онука Шолом-Алейхема Бел Кауфман під час гастролей вистави у Нью-Йорку визнала Богдана Ступку «найкращим Тев'є-молочником».

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]