Войківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Войківка
пол. Wojkówka


Координати 49°46′ пн. ш. 21°42′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 21.700° сх. д. / 49.767; 21.700Координати: 49°46′ пн. ш. 21°42′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 21.700° сх. д. / 49.767; 21.700

Країна Польща Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Кросненський повіт
Гміна Вояшувка
Населення 298 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-473
Автомобільний код RKR
SIMC 0362542
GeoNames 755396
OSM 3015819 ·R (Ґміна Вояшувка)
Войківка. Карта розташування: Польща
Войківка
Войківка
Войківка (Польща)
Войківка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Войківка
Войківка
Войківка (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Войківка (пол. Wojkówka) — село в Польщі, у гміні Вояшувка Кросненського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 298 осіб (2011)[1].

Історія

Первісним населенням були русини-лемки, які з часом полонізувались.

Про село відомо ще з XIV століття. Його власниками були дідичі замку Соб'єн (Собан) поблизу Сяніка. Клеменс Москажевські (Климент Москаревський) придбав у Генрика Соб'єнські села поблизу замку Одриконь — Братківку і Войківку 1397 року. А до кінця наступного століття власник змінився ще раз, нею стала родина Шеб'єнські.

Відомі такі солтиси Войківки: 1413 року був Іван (Ян), 14171420 селом керував Сандек (Sądek), 1443-го — Щебйот (Szczebiot), 1450-го — Петро, 14971499 — Микола.

З новим, XVI століттям, село 1512 року одержало й нових власників. Ними стала родина Кам'янецьких, власники замку Кам'янець поблизу села Одриконь: спершу Мартин (Марцін), підкоморій сяніцький, а згодом його син Іван (Ян), воєвода подільський, похований у Кросно в костелі францисканців.

Надалі Войківка перейшла до Скотницьких, у 1600-х роках — до Тарновських (Tarnowskich). Відомою дідичкою села була Тереза Фірлеївна, дружина Казимира Александра Тарновського у середині XVII століття. У 1688 році донька Тарновських, Францішка, вийшла заміж у Ленках за сяноцького каштеляна Клеменса (Климента) Устрицького.

Після подружжя село одержало новий власників — з 1757 року ними стали Гурські на чолі з Ігнацієм Гурські де Прибів. Новий власник водночас мав сусіднє село Устробна і був референтом сандомирської землі. Фелікс Гурський, син Ігнація, 1839 року помер від інсульту під час пожежі у стайні. Село ж було продано родині Вікторів.

Попри латинізацію і полонізацію греко-католики мешкали в селі й у 1900-х роках та відвідували церкву в сусідньому селі Ріпник (Короснянський деканат)[2].

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 148 27 95 26
Жінки 150 25 85 40
Разом 298 52 180 66

Пам'ятки

У селі є мурована каплиця святої Софії.

Примітки

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. (пол.)
  2. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. (пол.)

Посилання