Стульневе (село)

село Стульневе
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Бердянський район
Рада	Стульневська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA23020150330094590
Основні дані
Засноване	1835
Населення	674 (2001)
Площа	3,24 км²
Густота населення	208,02 осіб/км²
Поштовий індекс	71220
Телефонний код	+380 6140
Географічні дані
Географічні координати	47°13′24″ пн. ш. 36°5′14″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	98 м
Водойми	Токмак
Місцева влада
Адреса ради	71220, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с.Стульневе, вул.Перемоги,96
Карта
Стульневе
Стульневе
Мапа

Стульне́ве — село в Україні, у Бердянському районі Запорізької області. Населення становить 604 осіб (1 січня 2015). Орган місцевого самоврядування — Стульневська сільська рада, якій підпорядковані село Кам'янка та селище Стульневе.

Географія

Село Стульневе знаходиться на берегах річки Токмак, вище за течією на відстані 1 км розташоване смт Чернігівка. Поруч проходять автомобільна дорога Т 0813 та залізниця, станції Стульневе та Низяни за 4 км.

Історія

XIX ст.

Село засноване з чернігівських хуторів у 1824 році і назване за прізвищем одного з перших поселенців. Пізніше тут поселились переселенці з Чернігівщини й Полтавщини. Село являло собою окрему поземельну общину і до 1877 року складало з с. Бегим Чокрак одне сільське товариство. Селянам села належало 2567 десятин «удобной» землі і 60 десятин «неудобной». До 1853 року в користуванні надільною землею практикувалося захоплення. У 1864 році в селі проживало в 82 дворах 514 осіб. До 1879 року жителі села були парафіянами Чернігівської парафії. А в 1879 році парафіянами було збудовано кам'яну церкву, з такою ж дзвіницею. Церкву було освячено 8 жовтня цього ж року на честь Успіння Божої Матері. Парафіянами цієї церкви були й жителі села Казанкувате. У кінці травня значна частина населення йшла на заробітки на косовицю в Крим і Мелітопольський повіт. На кінець XIX століття в селі проживало 1078 осіб.

XX ст.

Не початку XX століття в селі працювала 4-касна земська школа та 2-касна церковно-парафіяльна школа.

Частина жителів сала, переважно чоловіки, працювали робітниками на заводі Нейфельда в колонії Вальдгейм.

З початком імперіалістичної війни більшість чоловічого населення було забрано до війська, крім того існували інші військові повинності, які повинні були виконувати селяни.

У період громадянської війни в селі перебували й денікінці, унрівці, німці, врангелівці та махновці, які входили до складу червоних. Всі ці війська забирали хліб, коней, підводи, одяг, а також вояків до своїх військ. Стульневці служили і в війську білих, і в червоних, і в армії Махна. В цей період в селі створюється в 1918 році ревком на чолі з Стуленем К. М., а в кінці 1919 року організовано сільську раду на чолі з Серебровим Н.

У 1921 році в селі всі жителі, зазнали голодомору, майже 65 жителів села померло.

З 1924 по 1928 рік село Стульневе називалося Леніно.

У результаті кривавої боротьби з селянством 13 найкращих господарів було розкуркулено, частину заслано до Сибіру(Іванник І., Малій С.). Малія Г. А., Литовченка І., Козицького С., Доценко Г. Малія Г. вислали на 2 роки до місцевого виселку № 3. У селі було утворено сільгоспартіль ім. Горького в кінці 1929 року.

У голод 1932—1933 років стульневців врятувало те, що багато з них працювало на заготзерні, де можна було вкрасти зерна. У селі в голод померли Логвиненко І. та його син, Доценко Д., Торубалко І., Гришун С. (дитина), Стулень О., Голодний О., багато людей виїхало в місто, рятуючись від голоду. Не минули село й сталінські репресії.

А тим часом життя продовжувалось, завдяки напруженій праці та жорсткій експлуатації селян було досягнуто певних успіхів в господарстві, будувались ферми, колгосп обробляв 3600 га землі.

У культурному житті теж відбулися зміни. У 1930 році закрили церкву, а замість неї утворили клуб з бібліотекою. Працював медпункт і початкова трудова школа, яка в 1938 році була реорганізована в семирічку. З першого випуску семирічки з ЗО випускників 15 були хлопці, 14 з них пізніше воювали, а 8 були офіцерами.

На фронтах Німецько-радянської війни воювало 145 жителів села, 49 з них нагороджено орденами і медалями СРСР. На честь 85 загиблих земляків-воїнів в селі збудовано пам'ятник. В Стульневому знаходиться братська могила 44 радянських воїнів, які віддали життя в боях за звільнення села від німецько-нацистських загарбників.

42 стульневчан було забрано до рабської роботи в Німеччину, а 6 мирних жителів було замучено нацистами.

Після війни село відбудовувалося заново. В 80-х роках було збудовано нове приміщення школи, яка в кінці 80-х стала середньою. В 1950 році місцевий колгосп було об'єднано з колгоспами «Комсомолець» с. Кам'янка та «Комуніст» с. Молочне, об'єднаний колгосп називався колгоспом ім. Горького з центром у с. Стульневе.

А в 1959 році колгосп ім. Горького було об'єднано з колгоспом «Ленінський путь» с. Владівка, за об'єднаним колгоспом залишили назву ім. Горького, а центр перенесли в с. Владівка. Стульневе було бригадним селом. У 1958 році с. Стульневе було об'єднано з селом Молочним.

Наступний розділ колгоспів відбувся в 1970 році, коли колгосп ім. Горького розпався на два, один з них було утворено в с. Стульневе, він називався «Родина». За добросовісну працю 35 жителів села нагороджено орденами і медалями.

XXI ст.

Станом на початок 2003 року у 272 дворах проживало 670 чоловік. На території села діє СВК «Родина», а близько 1000 га паїв селяни здали в оренду ВАТ «Владівське РТП», працює декілька фермерських господарств.

У селі функціонує загальноосвітня школа І-III ступенів, клуб, ФАП, пошта, декілька торгових точок.

Після ліквідації Чернігівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Бердянського району.

Населення

Мова

Населення за рідною мовою (2001)

українська мова	російська	болгарська
97.03 %	2.67 %	0.15 %

Економіка

• Розовський елеватор, ВАТ.
• «Стульневскій спеціалізований кар'єр», ВАТ.

Об'єкти соціальної сфери

• Школа.
• Дитячий садочок.
• Клуб.
• Фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі особистості

В селі народився:

• Лень Василь Степанович (* 1942) — український економіст.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

Джерела

• М.Єременко Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігів. р-ну. — Запоріжжя: Лана-друк, 2006. — 436 с.
• Погода в селі Стульневе
• Банк даних Державної служби статистики України(укр.)