Дема Леонід Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 30 червня 2021, заснована на цій версії.
Дема Леонід Васильович
Народження18 червня 1916(1916-06-18)
Михайловка, Красноярська сільська рада, Стерлітамацький район
Смерть17 грудня 2004(2004-12-17) (88 років)
Магнітогорськ, Челябінська область, Росія
ПохованняQ29907227?
Країна Російська імперія
 СРСР
 Росія
ПартіяКПРС
Званнямайор
Війни / битвинімецько-радянська війна[1]
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки Medal "For Bravery Before the Enemy"

Леонід Васильович Дема (18 червня 1916 — 17 грудня 2004) — радянський військовий льотчик. Учасник Другої світової війни. Герой Радянського Союзу. Майор.

Біографія

Народився в 1916 році в с. Михайловка Стерлітамацького району Башкирської АРСР. Росіянин[2][3].

Закінчив школу ФЗУ міста Магнітогорська (після ПУ № 39, пізніше Професійне училище № 97). Працював на комбінаті слюсарем-електриком паросилового цеху. Одночасно закінчив Магнітогорський аероклуб, а в 1934 році Казанську школу льотчиків-інструкторів. До початку війни працював інструктором у Челябінському аероклубі.

В армії — з липня 1941 року. Член КПРС з 1942 року. Капітан, помічник командира повітряно-стрілецької служби 112-го гвардійського винищувального авіаполку 10-ї гвардійської винищувальної авіадивізії 10-го винищувального авіакорпусу.

У жовтні 1941 року Л.В. Дема воював на Західному фронті. Його призначили командиром нічного бомбардувальника В-2. На цьому літаку він зробив 95 бойових вильотів. Доставляв продовольство і боєприпаси групі генерала П.А. Бєлова, яка здійснювала рейд по тилах фашистських військ. Вивіз 38 поранених бійців і командирів. Вилітав на бомбардування ворожих військ і бойової техніки. 

До 1 липня 1944 року здійснив 273 бойових вильоти, у 38 повітряних боях збив особисто 17 літаків супротивника і 5 — у групі.

Після війни працював диспетчером в Магнітогорському аеропорту, командиром Халактирського авіазагону (місто Петропавловськ-Камчатський).

Помер у 2004 році. Похований на Правобережному кладовищі.

Нагороди

Пам'ять

  • У рік святкування 55-річчя Перемоги Магнітогорському дому оборони присвоєно ім'я Героя Радянського Союзу Деми Л.В. і встановлена меморіальна дошка.
  • 5 листопада 2005 року глава міста Є. Карпов і заст. голови ради директорів ВАТ «ММК» А. Морозов вручили вдові Героя Вірі Дмитрівні Демі вищу громадську нагороду РФ — пам'ятну медаль і енциклопедію «Кращі люди Росії».

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Выпускники и работники учреждений начального профессионального образования Челябинской области — Герои Советского Союза \\ ГУ ПО адм. Челяб. обл., ЧелИПРО; сост.: Н. И. Голендухин, Ф. М. Крылов, Е. М. Донских — Челябинск, 1998. — 31 с.

Посилання

- Дема, Леонід Васильович. На сайті «Герої країни».

Примітки

  1. ↑ Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с.
  2. ↑ Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, 1987.
  3. ↑ Наградной лист: фонд 33, опись 793756, единица хранения 13.
  4. ↑ Подвиг Народа (рос.)
  5. ↑ Подвиг Народа (рос.)
  6. ↑ Подвиг Народа (рос.)
  7. ↑ Подвиг Народа (рос.)
  8. ↑ Подвиг Народа (рос.)
  9. ↑ Подвиг Народа (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дема_Леонід_Васильович&oldid=32864460