По-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
По-2
Po-2LNB PICT0044.jpg
У-2
Призначення: Багатоцільовий літак
Перший політ: 24 червня 1927
Прийнятий на озброєння: 1929
Розробник: Polikarpov[d]
Всього збудовано: 40 000+
Конструктор: М. М. Полікарпов
Екіпаж: 1+1 особа
Крейсерська швидкість: 110 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 152 км/год
МШ на висоті: 150 (3000 м) км/год
Бойовий радіус: 630 км
Практична стеля: 3000 м
Швидкопідйомність: 2,78 м/с
Довжина: 6.10 м
Висота: 3,10 м
Розмах крила: 11,40 м
Площа крила: 33,2 м²
Споряджений: 1030 кг
Двигуни: 1 ПД М-22 (пізніше М-25)
Тяга (потужність): 480 (630 з двигуном M-25)
Тяга форсажна: 715 (з двигуном M-25)
Кулеметне озброєння: два 7.62-мм кулемети ПВ-1

По-2 (У-2), загальновживане ім'я також кукурудзник (за класифікацією НАТО: «Mule» — «Мул»)  — легкий багатоцільовий літак, біплан радянського виробництва, конструкції М. М. Полікарпова. Другий у світі літак за масштабами виробництва після Cessna 172[1]. У-2 розроблявся для початкового навчання льотчиків і мав видатні пілотажні якості.

Історія створення[ред. | ред. код]

У 1927, на заміну У-1, Полікарповим створено безпечний літак початкового навчання У-2, «Навчальний-другий», який отримав всесвітнє визнання. Перший політ 24 червня 1927 здійснив льотчик-випробувач Михайло Громов. Він же, 7 січня 1928, підняв у повітря другий, доопрацьований, примірник У-2[2].

В ході поточного виробництва У-2 безперервно удосконалювався. Перші серійні У-2 почали надходити в навчальні школи в 1930. Протягом багатьох років У-2 були єдиними машинами початкового навчання в льотних школах та аероклубах ОСОАВИАХИМу. На ньому пройшли підготовку близько 100 тисяч льотчиків, які вчилися пілотувати у 30-х — 50-х роках[3]. Біплан активно використовувався як нічний бомбардувальник у період німецько-радянської війни. За час експлуатації, з 1929 до початку 1960-х, було виготовлено близько 40 тисяч літаків різних модифікацій.

У-2, разом з декількома іншими радянськими літаками вперше експонувався на 3-й Міжнародній авіаційній виставці в Берліні восени 1928.

У 1944, після смерті М. М. Полікарпова, У-2 перейменовано в По-2.

Модифікації[ред. | ред. код]

Країни-оператори літака По-2 (У-2)
  • У-2А: одномісний сільськогосподарський літак-оприскувач.
  • У-2ЛШ: легкий штурмовик; велика кількість передвоєнних літаків була перероблена в цей стандарт; озброєний одним кулеметом ШКАС калібру 7,62 мм (0,30 дюйма), мав кріплення для 120 кг (264 фунтів) бомб плюс рейкові напрямні для чотирьох реактивних снарядів РС-82.
  • У-2ЛНБ: легкий нічний бомбардувальник вироблявся починаючи з 1941 року;
  • У-2ВС: основний літак радянських ВПС, використовувався старшим командним складом як літак зв'язку; понад 9000 екземплярів знаходилося на службі в 1945 р. під новим позначенням По-2ВС.

Участь у війнах та збройних конфліктах[ред. | ред. код]

Радянсько-німецька війна[ред. | ред. код]

У-2ЛНБ ніс бомбове навантаження і міг застосовуватися на вкрай низьких швидкостях і висотах. Нальоти У-2ЛНБ вимотували противника, завдавали йому значної шкоди. Тихий звук малопотужного мотора був майже не чутний з землі, тому про візити «нічних гостей» німці часто дізнавалися тільки по гуркоту розривів бомб [4]

Особливу роль По-2 грали в вуличних боях, коли відстані між радянськими і ворожими позиціями скорочувалися до кількох десятків метрів. В таких умовах звичайна бомбардувальна авіація не працювала з побоювання влучити по своїх, але досвідчені екіпажі У-2, що літали на малих швидкостях і висотах, могли з ювелірною точністю «укладати» бомби навіть у окремі будівлі.

Останні бойові вильоти «полотняні бомбардувальники» Полікарпова зробили в квітні 1945 року за програмними цілями в обложеному Берліні.

Разом з чоловіками на У-2ЛНБ успішно воювали жінки, яких німці з забобонним страхом прозвали «Нічними відьмами». Багато з них нагороджені золотими зірками Героїв Радянського Союзу.

Характеристики[ред. | ред. код]

Т Т Х [5] У-2,
перший прототип
У-2 навчальний У-2ЛНБ
Двигун М-11 М-11А М-11Д
Потужність, к.с. 100 110 115
Довжина, м 8,10 8,17 8,17
Розмах, м 11,0 11,4 11,4
Площа крила, м2 34,0 33,15 33,15
Маса порожнього, кг 758 635 773
Маса злітна, кг 1013 890 1400
Швидкість максимальна близ землі, км / год 142 150 134
Швидкість (км / год) на висоті, км 100 / 3,0 111 / 3,0 100 / 1,5
Час набору висоти 2000 м, хв 29,0 13,0 48,0 (1500 м)[6]
Стеля, м 3000 3800 1500
Дальність польоту, км 350 400 450
Озброєння, калібр, мм Відсутнє 1x7,62
Бомбове навантаження, кг Відсутнє Відсутнє 300

У-2 в культурі[ред. | ред. код]

Літакам У-2 і їх пілотам присвячені фільми і пісні:

Джерела[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]


Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Драбкин Артём Владимирович. Я дрался на По-2. — М. : Эксмо, Яуза, 2007. — 320 с. — ISBN 978-5-699-24860-5. (рос.)
  • Михаленко Константин Фомич. 1000 ночных вылетов. — М. : Эксмо, Яуза, 2008. — 320 с. — (Война и мы. Окопная правда) — 4000 прим. — ISBN 978–5–699–25270–1. (рос.)
  • Авиация и Время. Юрий Гугля, Александр Котлобовский. Сага о небесном тихоходе
  • Мир Авиации. Владимир Иванов, Андрей Коршунов, Владимир Перов, Олег Растренин. Легендарный У-2
  • Крылья Родины. Владимир Иванов. Как Создавался У-2
  • Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г.
  • Симаков Б. Л. Самолеты страны Советов. 1917—1970
  • Энциклопедия-справочник. Самолеты страны Советов

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список літаків яких виготовили найбільше[en]
  2. «Король винищувачів». Бойові літаки Полікарпова / Михайло Маслов ISBN 978-5-699-30998-6
  3. Сайт «Уголок неба»
  4. Так, у вересні 1943 року екіпаж лейтенанта Шибанова, залишаючись непоміченим, пролетів над забитої військовими складами залізничною станцією Пологи під Мелітополем і скинув бомби на ешелон з боєприпасами. Серія потужних вибухів буквально стерла станцію з лиця землі. Після звільнення там нарахували 120 розбитих вагонів і сім локомотивів.
  5. Джерело https://legendary-aircraft.blogspot.com/2013/05/Taktiko-tehnicheskie-harakteristiki-Po-2.html
  6. З максимальним бомбовим навантаженням, 1500 м стеля у цього типу літака