Координати: 48°31′55.200000099987″ пн. ш. 28°36′18.000000100002″ сх. д. / 48.53200° пн. ш. 28.60500° сх. д. / 48.53200; 28.60500

Комаргородський парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:11, 2 липня 2021, створена Luda.slominska (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Комаргородський»
Посохлий стовбур кедра гімалайського в парку
Посохлий стовбур кедра гімалайського в парку
Посохлий стовбур кедра гімалайського в парку
48°31′55.200000099987″ пн. ш. 28°36′18.000000100002″ сх. д. / 48.53200° пн. ш. 28.60500° сх. д. / 48.53200; 28.60500
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Вінницька область
Томашпільський район
с. Комаргород, вул. Леніна, 28
Найближче містоТомашпіль
Площа2,5 га
Заснованонаприкінці ХІХ ст.
ОператорКомаргородський професійний аграрний ліцей Вінницької області
Статус:пам'ятка архітектури місцевого значення України
Комаргородський парк. Карта розташування: Вінницька область
Комаргородський парк
Комаргородський парк (Вінницька область)
Мапа

CMNS: Комаргородський парк у Вікісховищі

Комаргоро́дський па́рк — Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Місцезнаходження

[ред. | ред. код]

Розташований в с. Комаргород Томашпільського району на Вінниччині в межах колишньої панської садиби Четвертинських-Балашових, а відтепер на території у віддані Комаргородського професійного аграрного ліцею Вінницької області. Площа становить 2,5 га.

Історія

[ред. | ред. код]

Теперішній парк закладено наприкінці ХІХ ст. навколо панського палацу на місті старого парку. Це сталося, коли від родини Четвертинських маєток перейшов у власність російських багатіїв-промисловців Балашових. Господарем маєтку став єгермейстер Імператорського Двору Микола Балашов, але фактичним розпорядником його син — Балашов Петро Миколайович, у подальшому депутат Держдуми Росії від Подільської губернії двох скликань, голова дворянства Брацлавського повіту. Позаяк новий хазяїн полюбляв шпилькові породи дерев, він розпорядився посадити сосни у парку у такій спосіб, щоб з висоти пташиного польоту можна було розпізнати вензель роду Балашових.[1]

Парк ландшафтного типу був побудований з урахуванням рельєфу місцевості й інших насаджень, зокрема, розташованого поруч на височині природного соснового бору. Зараз у парку зберігається понад 100 видів і форм деревно-чагарникових порід, у тому числі екзотів. Серед цінних шпилькових — групи ялини сріблястої, модрини європейської, ялини звичайної, сосни кримської та веймутова. Крім шпилькових зростають — горіх чорний, горіх волоський, бархат амурський та кілька місцевих порід.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]