Кедр гімалайський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кедр гімалайський
Кедр гімалайський, Хімачал-Прадеш, Індія.
Кедр гімалайський, Хімачал-Прадеш, Індія.
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Насінні (Spermatophyta)
Клас: Хвойні (Coniferopsida)
Порядок: Хвойні (Coniferales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Кедр (Cedrus)
Вид: Кедр гімалайський
Біноміальна назва
Cedrus deodara
(Roxb.) G.Don, 1830
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Cedrus deodara
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cedrus deodara
EOL logo.svg EOL: 1033603
IPNI: 676701-1
ITIS logo.svg ITIS: 183408
IUCN logo.svg МСОП: 42304
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3322

Кедр гімалайський (Cedrus deodara) — вид хвойних рослин родини Соснові (Pinaceae).

Поширення[ред.ред. код]

У природі зустрічається у північно-західних Гімалаях та Афганістані.

Опис[ред.ред. код]

Дерево до 50 м заввишки, з ширококонусоподібною кроною. У дорослих екземплярів крона нагорі плоска, зі звисаючими розгалуженнями на горизонтально розкинутих гілках. Молоді пагони опушені. Хвоя світло-зелена, з сизуватим відтінком, більш довга, ніж у інших видів (до 5 см), в пучках. Шишки до 10 см, яйцеподібні, в молодості голубуваті, пізніше — червоно-коричневі, менш опуклі посередині, ніж у кедра ливанського.

Довговічна, швидко зростаюча порода. Краще інших видів кедра переносить затінення, воліє підвищену вологість повітря і ґрунту. До ґрунтів маловимоглива, мириться з наявністю в ній вапна. Переносить без пошкоджень зниження температури до −25 ° С. Страждає від вітроповалу. Піддається такому захворюванню, як хлороз через велику кількість вапна у ґрунті. При ньому хвоя забарвлюється в жовтий колір, а рослина відстає в рості.

Значення[ред.ред. код]

Як дуже гарне дерево, кедр гімалайський і його форми заслуговують широкого використання в парковому будівництві. Добре виглядає в групах, контрастно виділяючись серед інших насаджень характерними контурами крони і темно-зеленою хвоєю. Ще більш ефектний в одиночних посадках, а також при створенні алейних посадок в парках. Добре переносить стрижку, утворюючи оригінальні формовані живоплоти.

У культурі з 1822 року. У 1905 році німецький ботанік Карл Фукс в афганській провінції Пактія на висоті близько 3500 м зібрав насіння високогірної раси кедра гімалайського. Варто відзначити, в тих місцях зима триває з листопада по квітень, а температура, найчастіше, опускається до −30 град. і нижче. При посіві цього насіння було виділено ряд особливо стійких до низьких температур форм, 2 з яких отримали статус сорту.

Є національним деревом Пакистану.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Хвойні Це незавершена стаття про Хвойні.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.