Оксид азоту(III)

Оксид азоту(III)
Інші назви	азотистий ангідрид, сесквіоксід азоту
Ідентифікатори
Номер CAS	10544-73-7
Номер EINECS	234-128-5
ChEBI	29799
SMILES	N(=O)[N+](=O)[O-]
InChI	InChI=1S/N2O3/c3-1-2(4)5
Властивості
Молекулярна формула	N2O3
Молярна маса	76,011 г/моль
Зовнішній вигляд	блакитні кристали або рідина (при низьких температурах)
Густина	1,4 г/см³ (при 2 °C)
Тпл	-101,1 °C
Ткип	~3 °C (розкладається)
Діелектрична проникність (ε)	31,13
Дипольний момент	2,122 ± 0,010
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	86,6 кДж/моль (газ) 50,3 кДж/моль (рідина)
Ст. ентропія So 298	314,7 Дж/(моль·K) (рідина)
Теплоємність, co p	72,7 Дж/(моль·K) (рідина)
Небезпеки
Класифікація ЄС	T+
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д азо́ту(III), нітроге́н(III) окси́д — неорганічна сполука складу N₂O₃.

Речовина є стійкою лише за низьких температур, нижче —4 °C, і перебуває у вигляді блакитної рідини або синіх кристалів; за вищих температур розкладається на NO та NO₂. Без домішок NO₂ і NO існує тільки у твердому стані.

Застосовується для синтезу високочистих нітритів лужних металів.

Отримання

Одним зі способів синтезу N₂O₃ є пропускання оксиду NO крізь рідкий NO₂:

$\mathrm {NO+NO_{2(liquid)}\longrightarrow N_{2}O_{3}}$

З огляду на те, що при низьких температурах оксид NO₂ частково димеризований у формі N₂O₄, стехіометричний склад кінцевого продукту може описуватися як NO_1,56.

N₂O₃ утворюється при взаємодії 50%-ї нітратної кислоти та розпиленого оксиду арсену(III) при незначному нагріванні:

$\mathrm {2HNO_{3}+As_{2}O_{3}+2H_{2}O{\xrightarrow {70^{o}C}}N_{2}O_{3}+2H_{3}AsO_{4}}$

Іншим способом є розкладання водою нітрозилсульфатної кислоти (нітрозил гідросульфату), яку отримують додаванням SO₂ до димлячої нітратної кислоти:

$\mathrm {SO_{2}+HNO_{3}\longrightarrow NO^{+}HSO_{4}^{-}}$

$\mathrm {2(NO)HSO_{4}+H_{2}O\longrightarrow N_{2}O_{3}+2H_{2}SO_{4}}$

Також N₂O₃ можна отримати дією 50%-ї нітратної кислоти на крохмаль:

$\mathrm {(C_{6}H_{10}O_{5})_{n}+12nHNO_{3}\rightarrow 6N_{2}O_{3}+6nCO_{2}\uparrow +11nH_{2}O}$

Хімічні властивості

При температурах близько 0 °C та вище N₂O₃ схильний до часткової, оборотної дисоціації:

$\mathrm {N_{2}O_{3}\rightleftarrows NO+NO_{2}}$

При 10 °C вміст N₂O₃ у суміші газів становить близько 10 %.

Оксид азоту є кислотним оксидом — при взаємодії з холодною водою він утворює нітритну кислоту. З гарячою водою сполука взаємодіє з утворенням нітратної кислоти (через розкладання малостійкої нітритної):

$\mathrm {N_{2}O_{3}+H_{2}O\longrightarrow 2HNO_{2}}$

$\mathrm {3N_{2}O_{3}+H_{2}O{\xrightarrow {t}}2HNO_{3}+4NO}$

При взаємодії з розчинами гідроксидів утворюються відповідні нітрити:

$\mathrm {N_{2}O_{3}+2KOH\rightarrow 2KNO_{2}+H_{2}O}$

$\mathrm {N_{2}O_{3}+2NH_{3}\cdot H_{2}O\rightarrow 2NH_{4}NO_{2}}$

Оксид азоту окиснюється киснем, озоном, і сам може окиснювати деякі метали:

$\mathrm {2N_{2}O_{3}+O_{2}{\xrightarrow {-10^{o}C}}2N_{2}O_{4}}$

$\mathrm {N_{2}O_{3}+O_{3}\rightarrow {}N_{2}O_{4}+O_{2}}$

$\mathrm {N_{2}O_{3}+3Cu{\xrightarrow {600^{o}C}}N_{2}+3CuO}$

Фізіологічна дія

Високо токсичний. За дією на організм схожий із димною нітратною кислотою. Викликає важкі опіки шкіри.

Застосування

Оксид азоту(III) застосовується для синтезу високочистих нітритів лужних металів з їхніх лугів. Рідше використовується як окисник у спеціальних паливних системах.

Див. також

• Оксид азоту(II)
• Оксид азоту(IV)
• Нітрити

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — 1859 p. (англ.)
• Thiemann M., Scheibler E., Wiegand K. W. Nitric Acid, Nitrous Acid, and Nitrogen Oxides // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 45. — DOI:10.1002/14356007.a17_293. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)