Герберт фон Даніельс

Герберт фон Даніельс
нім. Herbert Eduard Ludwig Karl Hermann Ottomar Edler von Daniels
Народився	31 березня 1895(1895-03-31) Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина
Помер	21 грудня 1965(1965-12-21) (70 років) Гютерсло, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	спортивний функціонер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС
Військове звання	Штандартенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Застібка до Залізного хреста 2-го класу Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Спортивний знак СА Кільце «Мертва голова»

Герберт Едуард Людвіг Карл Герман Оттомар Едлер фон Даніельс (нім. Herbert Eduard Ludwig Karl Hermann Ottomar Edler von Daniels; 31 березня 1895 — 21 грудня 1965) — німецький офіцер, один з керівних співробітників центрального апарату СС, штандартенфюрер СС.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації вивчав фізику в Берлінському університеті. 23 липня 1935 року вступив у СС (квиток № 258 002). Служив в штабах 13-го і 33-го абшнітів СС. В 1938 році вступив у НСДАП (квиток № 6 034 799). 1 квітня 1940 переведений до Головного управління СС, де очолив Х управління (з 15 серпня 1940 року — IV управління), яке займалося фізичною підготовкою членів СС. У 1942 році при черговій реорганізації Головного управління СС управління фізичної підготовки отримало номер V, а 30 серпня 1944 року — II. Одночасно з 1 березня 1941 року керував відповідним відділом (I C) в складі 1-го управління Головного управління імперської безпеки. З 27 серпня 1942 по січень 1945 начальник штабу і заступник інспектора фізичної підготовки при шефа поліції безпеки і СД.

Після того, як старший брат Герберта Александер фон Даніельс потрапив у полон і вступив у національний комітет «Вільна Німеччина», Генріх Гіммлер наказав йому відправитись на фронт, щоб спокутувати сімейну ганьбу, проте переведення було відстрочене завдяки впливовим друзям Даніельса. Тому з 29 січня по 1 вересня 1944 року він продовжив очолювати свій відділ. Після цього з'ясувалось, що в Даніельса немає відповідної кваліфікації командира полку, і його відправили на курс командира полку в танкового-гренадерське училище біля Праги. В січні 1945 року відправлений на фронт і зарахований до складу 18-го моторизованого ерзац-батальйону СС.

Звання

• Лейтенант (1914)
• Оберлейтенант (1920)
• Оберштурмбаннфюрер СС (23 липня 1935)
• Штандартенфюрер СС (20 квітня 1937)
• Гауптштурмфюрер резерву військ СС (23 жовтня 1942)
• Штандартенфюрер резерву військ СС (24 грудня 1942)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті
• Спортивний знак СА в золоті
• Почесний кинджал СС
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами

Бібліографія

• Reinhard Heydrich als nationalsozialistischer Leibeserzieher, in: „Leibesübungen und körperliche Erziehung“, 1942, Heft 13–14, S. 114–117

Література

• Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7

• Volker Berghahn: Germany in the Age of Total War, London 1981.
• Michael Wildt: Generation des Unbedingten, Hamburg 2002.