Антоненко Анатолій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 19 липня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антоненко.
Антоненко Анатолій Олексійович
Народився29 листопада 1948(1948-11-29)
Велика Знам'янка, Кам'янсько-Дніпровський район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Помер7 грудня 2016(2016-12-07) (68 років)
Марганець, Дніпропетровська область, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьписьменник
Alma materДніпровський державний медичний університет

Анто́ненко Анато́лій Олексі́йович (29 листопада 1948, с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського р-ну Запорізької обл. — 7 грудня 2016, м. Марганець) — український поет, прозаїк, публіцист, голова Марганецького міського літературного об'єднання «Віра», самодіяльний художник, громадський діяч, провідний стоматолог міста, Почесний громадянин м. Марганця.

Життєвий шлях

Народився 29 листопада 1948 року в селі Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області[1].

Закінчив в 1963 році восьмирічну школу і вступив до медичного училища в м. Нікополі.

У 1967 році після закінчення з червоним дипломом училища поїхав працювати фельдшером в с. Преображенку Томаківського району.

Реорганізував фельдшерсько-акушерський пункт у лікарняну амбулаторію, і два роки за відсутності лікаря керував нею. Під час його медичної практики були найрізноманітніші випадки — від приймання пологів до невеликих амбулаторних операцій.

У 1969 році Анатолій Антоненко одружився, а в 1970 році народився син Ярослав.

З 1971 по 1976 роки навчався на стоматологічному факультеті Дніпропетровського медінституту, який закінчив з червоним дипломом. В інституті був обраний старостою курсу, обирався до бібліотечної ради інституту, з 4-го курсу затверджений «громадським деканом» стоматологічного факультету.

Після однорічної інтернатури по хірургічній стоматології в Дніпропетровську в 1977 р. разом з сім'єю переїхав до смт. Томаківки. Організував стоматологічне відділення районної лікарні, був першим його завідувачем. За час роботи в Томаківці обирався секретарем партійної організації районної лікарні.

З 1982 року був переведений головним лікарем стоматологічної поліклініки Марганця.

З 14 вересня 1982 року і до кінця життя Анатолій Олексійович мешкав в м. Марганці. Вісім років очолював партійну організацію місцевого медичного об'єднання.

Під керівництвом А. О. Антоненка і за його безпосередньої участі в повсякденну стоматологічну практику були втілені сучасні методи лікування, діагностики та протезування зубів.

У 2001 році за власним бажанням пішов з посади головного лікаря стоматологічної поліклініки, заснував свій стоматологічний кабінет «Сучасна стоматологія», де працював до 2012 року. Впроваджував сучасні українські й закордонні методи лікування[2].

У 1991—1994 рр. був обраний депутатом Дніпропетровської обласної ради. За завданням органів місцевої влади в 1992—1993 рр. він зустрічав на державному кордоні німецькі транспортні засоби з гуманітарною допомогою і супроводжував їх до м. Марганця. Анатолій Олексійович — член перших двох офіційних делегацій від м. Марганця до м. Егінгена (Німеччина).

Анатолій неодноразово нагороджувався грамотами місцевої влади та громадських організацій, обласного відділення охорони здоров'я та обкому профспілок медичних працівників. Він — Відмінник охорони здоров'я. Ленінський стипендіат. У 2010 році нагороджений почесним знаком «За заслуги перед містом».

Рішенням Марганецької міської ради від 25 серпня 2016 року № 442-13/7 Анатолію Олексійовичу було присвоєно звання «Почесний громадянин м. Марганець».

Помер 07 грудня 2016 року.

Сім'я

Батько покинув маленького Анатолія з матір'ю, коли йому виповнилося 3 роки. Виховувала хлопчика матір, а також батьки батька хлопчика — дідусь Федір і бабуся Марина. Коли Толі було 10 років, з'явилася сестричка Люда.

Захоплення живописом

З юнацьких років мав потяг до малювання. З шостого класу почав малювати. Займаючись живописом, головним чином, щось копіював. Була думка стати художником, але рідні вмовили вступати до медичного училища в Нікополі. Вже в дорослому віці трошки малював акварелі.

Захоплювався творчістю інших марганецьких художників: І. О. Барнаша, М. Я. Герасименка, П. О. Козловського.

Поетична творчість

З дитинства любив читати. В початкових класах почав складати вірші. Але дитячі вірші загубилися. І тільки з 1984 року почав збирати написане.

З 1982 р. почав друкуватися в місцевій газеті «Шахтар Марганця». За життя його творчість друкувалася в місцевих газетах «Шахтар Марганця» і «Марганчанка», Дніпропетровській обласній газеті «Зоря», нікопольській газеті «Південна Зоря». Його вірші читалися на республіканському радіо.

У 1988 році в Марганці створена літературно-художня студія «Боян», і Анатолій Олексійович став її активним членом. Багато писав віршів сам і допомагав тим, хто тільки починав складати вірші. Був спонсором проведення презентацій нових книг, творчих літературних вечорів марганецьких авторів. Завдяки його фінансовій допомозі побачили світ колективні збірки місцевих авторів «Город серебристых тополей»[3], «Величальная Марганцу»[4], «Краю мій лелечий»[5] та авторські книги маргачан.

З 2012 р. поет і прозаїк Анатолій Олексійович Антоненко публікувався в українсько-російському літературно-художньому та громадсько-політичному часописі Запорізького краю «Хортиця» (головний редактор Григорій Лютий). Завдяки допомозі А. О. Антоненка побачили світ в «Хортиці» твори марганчан: Анатолія Гнєзділова, Миколи Овчаренка, Олега Жиги, Володимира Пугача та Івана Барнаша.

З вересня 2013 р. А. О. Антоненко став головою міського літературного об'єднання «Віра» (колишня студія «Боян»). До нього входять близько 50 марганчан. Анатолій Олексійович щомісячно проводив засідання «Віри», заняття з молодими починаючими літераторами, проводив в навчальних закладах зустрічі з молоддю.

З року переїзду до м. Марганця Анатолій Антоненко став активним користувачем бібліотек Марганецької міської централізованої бібліотечної системи. Завдяки його зусиллям і фінансовій підтримці в міських бібліотеках і навчальних закладах м. Марганця було проведено багато масових заходів, зокрема, з популяризації історії та літератури Марганця і всього Дніпропетровського краю.

Анатолій Антоненко дуже захоплювався історією рідного краю, його героїчним минулим. Ретельно вивчав і досліджував історичні відомості про запорозьких козаків. Написав історичні поеми: «Білозерка», «Дике поле», «Богдан», «За волю й долю».

За життя письменника другом вийшли такі видання:

  • збірка поетичних та прозових творів «Песня прожитых лет» (2008)[6],
  • збірка історичних поем «Дике поле» (2013)[7],
  • поетична збірка «Рідне місто моє» (2015)[8],
  • збірка прозових творів «Переправа» (2016)[9].

На останньому році життя Анатолій Олексійович мріяв видати ще одну збірку віршів. Але не встиг.

Бібліографія

  1. Анатолій Антоненко (1948 р.)// Морщавка, О. Поетична Етнологія Марганця: посібник-довідник / О. А. Морщавка ; (авт. предисл.)С. В. Щербак ; Криворізький держ. педагогічний ун-т. Кафедра української літератури. — Марганець: Марганчанка, 2000. — С.18.
  2. Антоненко, А. О. Богдан: поема; «О, перший ніжний час світанку!»… / Анатолій Олексійович Антоненко // Величальная Марганцу: книга стихов поэтов города. Вып.1/ упор. В.Хвостик, А.Кисла, В.Котов, Ю.Солдатов, В.Пугач, А.Мельник. — Дніпропетровськ: Пороги, 2003. — С.20 — 30.
  3. Антоненко А. Букет од моєї юності: [оповідання] / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2011. — № 4. — С. 68 — 76.
  4. Антоненко, А. Виховання; Три кольори; Я — не серб!; Доброго ранку!; «Відморозилась!»: оповідання / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2013. — № 3. — С. 43 — 48.
  5. Антоненко, А. Від острова Хортиці — до острова Томаківки: [оповідання] / Анатолій Антоненко// Хортиця. — 2014. — № 2. — С. 41 — 46.
  6. Антоненко Анатолій Олексійович: [Вірші] // Город серебристых тополей : сборник стихов поэтов г. Марганец. — Дн-ськ: Пороги, 2005. — С. 20-29 . — ISBN 966-525-647-5.
  7. Антоненко, А. Дике поле: поема/ А.Антоненко // Шахтар Марганця. — 2005. — 7 серп. С.5;  14 серп. — С.4;  21 серп. — С.10; 28 серп. — С.3.
  8. Антоненко, А. Жила-була річка: [оповідання]/ Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2015. — № 2. — С. 77 — 82.
  9. Антоненко, А. О. За волю й долю України: історична поема / А. О. Антоненко // Шахтар Марганця. — 2010. -  22 січ. — С.4; 29 січ. — С.4; 12 лютого. — С.4; 19 лютого. — С.4; 26 лютого. — С.4.
  10. Антоненко А. Замовила на все життя / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2012. — № 3. — С. 94 — 101.
  11. Антоненко, А. О. Калинова країна; Спогад: [вірші]/ А. О. Антоненко// Шахтар Марганця. — 2005. — 11 лютого. — С.4.
  12. Антоненко А. Кольори, змішані з світла, сонця і повітря…: [оповідання] / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2012. — № 1. — С. 61 — 62.
  13. Антоненко А. Летіли лебеді над ставом / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2012. — № 6. — С. 100—102.
  14. Антоненко, А. Народжений херсонськими степами: [оповідання] / Анатолій Антоненко// Хортиця. — 2014. — № 5. — С. 97 — 100.
  15. Антоненко А. Пахнет детством босоногим…: [стихи] / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2010. — № 4. — С. 28.
  16. Антоненко А. Переправа: оповідання / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2013. — № 5. — С. 58 — 62.
  17. Антоненко, А. Песня прожитых лет: избранные произведения / Анатолий Антоненко. — Днепропетровск: ИМА-прес, 2008. — 360 с. — ISBN 978-966-331-238-5.
  18. Антоненко, А. «Пісні прожитих літ»: [вірші] / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2014. — № 3. — С.87 — 94.
  19. Антоненко, Анатолій. Поезія єднає Марганець і Запоріжжя / А. Антоненко // Шахтар Марганця. — 2014. — 22 серпня. — С. 8
  20. Антоненко А. Скіфське вино: [оповідання] / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2014. — № 2. — С. 47 — 50.
  21. Антоненко, А. Стара груша: [оповідання] / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2015. — № 2. — С. 83 — 87.
  22. Антоненко, А. А. [Стихотворения]/ Анатолий Алексеевич Антоненко// Краю мій лелечий: збірка віршів поетів м. Марганець/ упорядн. В. П. Хвостик, В. Х. Пугач, А. А. Кисла, Н. О. Конкевич, М. С. Смирнов. — Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2009. — С.4 — 22.
  23. Антоненко, А. Тарасові: вірш / Анатолій Антоненко  //  Слово. — 2000. — № 10. — С. 1.
  24. Антоненко, А. Трудом і любов'ю / Анатолій Антоненко// Хортиця. — 2014. — № 6. — С. 86 — 93[10].
  25. Антоненко, А. О. Ще одна глава до поеми «Дике поле» / А. О. Антоненко// Шахтар Марганця. — 2009. — 18 верес. — С. 10.
  26. Антоненко, А. Я не серб; Три кольори; Доброго ранку: оповідання / Анатолій Антоненко // Хортиця. — 2015. — № 2. — С. 87–89.
  27. Багаутдінов, О. Пісні прожитих років / О. Багаутдінов // Шахтар Марганця. — 2013. — № 48(29.11). — С. 6.
  28. Гнєзділов, Анатолій.  Про марганчан - для марганчан : [Відгук члена Національної спілки письменників України, марганецького письменника А. Гнєзділова про книгу "Рідне місто моє" Анатолія Антоненка] / А. Гнєзділов // Шахтар Марганця. - 2015. - 02 жовтня. - С. 7.
  29. Горний, Э. Презентация в доме книги: [О презентации книг писателей магранчанин Владимира Зотова «О чем звонят колокола», В. Хвостик «Мелодія серця», А. Антоненко «Песня прожитых лет», А. Кислой «Навчи своє серце добру»] / Э. Горний // Горняцкий вестник. — 2009. — 30 січня. — С. 1.
  30. Забенько, Ольга. "Із музою в парі / О. Забенько // Шахтар Марганця. — 2014. — 17 січня. — С. 5.
  31. Кандала, Інна. «Рідне місто моє» від Анатолія Антоненка / І. Кандала // Шахтар Марганця. — 2015. — 02 жовтня. — С. 7.
  32. Чекубаш, Олександр. Творчі іпостасі лікаря Антоненка: [Про життя та творчість відомого марганецького поета та прозаїка, лікаря-стоматолога, Почесного громадянина м. Марганця Анатолія Антоненка] / О. Чекубаш // Шахтар Марганця. — 2016. — 04 листопада. — С. 7.

Примітки

  1. ↑ Чекубаш О. Творчі іпостасі лікаря Антоненка / Олександр Чекубаш // Шахтар Марганця. — 2016. — 04 листопада. — С. 7. Про життя та творчість відомого марганецького поета та прозаїка, лікаря-стоматолога, Почесного громадянина м. Марганця Анатолія Антоненка розповідає член Національної спілки журналістів України Олександр Чекубаш
  2. ↑ Про затвердження рішення Ліцензійної комісії МОЗ України — [1] [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Город серебристых тополей: сборник стихов поэтов г. Марганец / упоряд. В. П. Хвостик, В. Х. Пугач, А. А. Кисла, Н. О. Конкевич. — Дн-ськ: Пороги, 2005. — 469 с. — ISBN 966-525-647-5.
  4. ↑ Величальная Марганцу: книга стихов поэтов города. Вып.1 / упоряд. В.Хвостик, А.Кисла, В.Котов, Ю.Солдатов, В.Пугач, А.Мельник. — Дн-ськ: Пороги, 2003. — 369 с. — ISBN 966-525-416-2.
  5. ↑ Краю мій лелечий: збірка віршів поетів Марганця/ упоряд. В. П. Хвостик, В. Х. Пугач, А. А. Кисла, Н. О. Конкевич, М. С. Смирнов. — Дн-ськ: ІМА-прес, 2009. — 556 с. — ISBN 978-966-331-294-1.
  6. ↑ Антоненко А. Песня прожитых лет: избранные произведения / Анатолий Антоненко.— Днепропетровск: ИМА-прес, — 360 с. — ISBN 978-966-331-238-5.
  7. ↑ Антоненко А. Дике поле: поеми / Анатолій Олексійович Антоненко. — Дніпропетровськ: Типографія «Україна», 2013. — 119 с. — ISBN 978-617-7106-09-7
  8. ↑ Антоненко А. Рідне місто моє / Анатолій Антоненко. — Нікополь: Принтхаус «Римм», 2015. — 176 с. — ISBN 978-617-7244-12-6.
  9. ↑ Антоненко А. Переправа / Анатолій Антоненко. — Нікополь: Принтхаус «Римм», 2016. — 302 с. — ISBN 978-617-7244-24-9.
  10. ↑ Про марганецького художника Івана Барнаша — [2]]

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антоненко_Анатолій_Олексійович&oldid=33001255