Горлиця звичайна
| Горлиця звичайна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Streptopelia turtur (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал поширення звичайної горлиці Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горлиця звичайна[1] (Streptopelia turtur) — вид птахів з родини Голубових (Columbidae). В Україні є гніздовим, перелітним птахом.
У багатьох культурах, зокрема й українському фольклорі, є символом щастя.
Опис
Стрункий птах розміром 26—29 см і масою 120-200 грам. Голова і шия світло-сизувато-сірі. На боках шиї по одній дуже виразвій плямі з вузьких чорних і сірувато-білих смуг. Спина бурувата; поперек і надхвістя світло-сірі. Плечові пера і більшість верхніх покривних пер на крилах чорні з широкою рудуватою облямівкою, через що птах зверху має характерний контрастний візерунок. Воло і верх грудей світло-сірувато-рожеві. Більша частина грудей і черево білуваті. Хвіст доволі довгий, клиноподібний; стернові пера, крім двох оливково-бурих центральних, сірувато-чорні з білою верхівкою. Дзьоб темно-сірий, ноги червоні; тонке навколоочне кільце голої шкіри жовтогаряче. Самці і самки забарвлені однаково. Оперення у пташенят, які залишили гніздо, рудувато-буре, візерунок зверху на крилах менш контрастний порівняно з дорослими птахами, строкатих плям на боках шиї немає, ноги темні.
Характерний звук, який подає горлиця звичайна у шлюбний період, можна передати як «турр-турр»[2].
Поширення
Гніздиться на більшій частині території Європи (крім Скандинавії, тундри і лісотундри), у Малій, Центральній і Південно-західній Азії, Північно-західній Африці, подекуди в Аравії та пустелі Сахарі. В Україні поширена майже скрізь; не гніздиться тільки у високогір’ї Карпат і Криму. Належить до перелітних птахів, трапляється з кінця квітня по кінець вересень на півночі і до кінця жовтня на півдні країни. Заселяє узлісся, сади і парки, захисні лісосми, групи дерев і окремі дерева серед відкритих територій. У південних районах країни, в яких немає деревонасаджень, може гніздитися в заростях очерету. Зиму горлиця звичайна проводить в Африці південніше пустелі Сахари, в савановій зоні Сахелю.
Живлення
Горлиця звичайна живиться насінням і паростками рослин, у невеликій кількості споживає дрібних наземних молюсків. Корм шукає на полях та інших відкритих площах.
Розмноження
Період розмноження, з утворенням пар і висиджуванням та вигодовуванням пташенят, триває від травня до початку вересня. Прийнято вважати, що за один сезон гніздування у цього виду зазвичай буває лише одна кладка. Однак припускають, що на півдні країні окремі пари можу вивести два виводки пташенят. Гніздо має примітивну структуру, воно невелике, нещільне й тонке, складене з дрібних гілочок, через які знизу нерідко можна побачити відкладені яйця. Птахи будують його на деревах і кущах зазвичай на висоті від 2 м і вище. Самка відкладає в гніздо одне або два білих яйця. Насиджування триває 13-14 днів. Пташенята дещо менше ніж за три тижні починають літати.
Примітки
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Голоса птахів. Горлиця звичайна