Фолис Йосип

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:47, 25 серпня 2021, створена 46.149.184.5 (обговорення) (шаблон, джерела)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Фолис Йосиф Михайлович
о. Фолис Йосиф Михайлович
о. Фолис Йосиф Михайлович
Йосиф Фолис
Посол до Австрійського парламенту
17.06.1907 — 30.03.1911
Посол до Австрійського парламенту
17.07.1911 — 09.10.1917

Народився 26 жовтня 1862(1862-10-26)
с. Новий Кропивник, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер 9 жовтня 1917(1917-10-09) (54 роки)
Відень, Австро-Угорщина
Виборчий округ 64
Відомий як політик, громадський діяч, меценат
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Alma mater Віденський університет
Батько о. Михайло Фолис
Мати Олена Фолис, донька Івана Ганкевича
У шлюбі з Йосифа Марія з Курбасів
Діти Михайло
Брати Євген Фолис
Професія священик
Релігія Греко-католик

Йо́сип Фо́лис (26 жовтня 1862, Новий Кропивник — 9 жовтня 1917, Відень) — галицький громадський і політичний діяч, греко-католицький священик.

Біографія

Народився 28 жовтня 1862 р. с. Новий Кропивник Дрогобицького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія.

Батько — Михайло Фолис († 1907), греко-католицький священик у с. Старий Кропивник, син Тимофія Фолиса, коваля з с. Бунова у Перемиському повіті (тепер Яворівський район Львівської обл.) та Терези Шиманської.

Мати — Олена Фолис, донька Івана Ганкевича, греко-католицького священика в с. Братковичі Перемиського повіту (тепер Городоцький район Львівської області) та Рейх Олени.

Є вагомі підстави вважати, що дружина Йосифа Марія з Курбасів (1869—1893) була родичкою Леся Курбаса.

Родина Фолисів пов'язана сімейними зв'язками із знатними у Галичині родинами, зокрема Ганкевичів, Курбасів, Подолинських, Людкевичів, Онишкевичів, П'ясецьких, Мельників, Рудницьких, Лінинських, Турянських, Білинських. Братом Йосифа був Євген Фолис (1876—1947) — підполковник (Oberstleutnant) Цісарсько-королівського гусарського полку № 10, визначний спортсмен (кінний спорт) Австрії, який у 1908 та 1912 роках встановлював світові рекорди в Чемпіонаті світу, його племінницею була Олена Лотоцька (1894—1975) — багатолітня очільниця Союзу Українок Америки.

В 1892 року у подружжя Фолисів народився син Михайло — у майбутньому січовий стрілець, розстріляний польською владою у 1919 р. на Цитаделі у Львові.

З 1894 р. о. Й. Фолис призначений парохом села Скнилова під Львовом. Скнилів став тією парохією, на якій о. Фолис закріпився до кінця свого життя, де й похований на сільському цвинтарі.

На надгробному пам'ятнику на могилі о. Йосифа Фолиса у Скнилові викарбувано: «Тут спочиває о. ЙОСИФ ФОЛИС — парох Скнилова, посол до австрійського парламенту і фундатор. Помер дня 9.Х.1917 р., проживши 58 літ. В. Й. П.». Проте вказаний вік не відповідає дійсності, оскільки архівні дані (м. Львів, ЦДІАЛ) підтверджують 1862 рік народження.

Душпастирська та громадська праця

  • здобував освіту священика у Відні у 1881—1885 роках;
  • душпастирська праця розпочалася у 1885 р. Після висвячення у 1887 році займав різні священичі посади на парохіях Бродівського та Золочівського повітів;
  • член Товариства св. апостола Павла під покровительством Митрополита Андрея Шептицького;
  • член правління читальні «Просвіта»;
  • член громадської ради і голова ради місцевої школи в Скнилові;
  • член товариства «Сокіл», спілки господарсько-торговельної «Єдність», «Братства тверезості» у Скнилові;
  • створив громадську організацію Львівського повіту, яка влилася цілим складом у «Селянську Раду» під проводом о. Григорія Гірняка з Винників;
  • заступник голови Комісії, яка управляла фондом вдів і сиріт по священиках Львівської архиєпархії (з 1905 до 1908 р. включно);
  • займався розпарцелюванням земельних маєтків та поділом землі поміж місцевих громадян, набуту частину цієї ґрунтової маєтності призначив на рільничу фундацію;
  • 1911 р. на ювілейний день Т. Шевченка жертвував 14 моргів землі товариству «Сільський господар»;
  • член Головної ради товариства «Сільський господар». У Скнилові під Львовом це товариство розпочало організацію постійної садівничо-городничої школи на землях, які подарував о. Й. Фолис. Своє майно (68 моргів поля і 10 моргів саду з господарськими будівлями в с. Скнилові) о. Й. Фолис перед смертю записав теж на товариство «Сільський Господар»;
  • разом з соратниками заснував товариство «Провидіння» у Львові для поради і допомоги емігрантам;
  • фундатор будівництва нової церкви в Скнилові, яка була знесена у зв'язку з розбудовою летовища.

Галицькі часописи «Руслан», «Діло» та інші називали Й. Фолиса визначним просвітнім організатором та діячем в краю, великим національно-демократичним генієм, а земельну пожертву на товариство «Сільський Господар» називали «княжим даром».

Політична діяльність

У 1907 р. о. Йосиф Фолис став послом (депутатом) до Ради державної від двомандатного 64 виборчого округу (судові повіти Львів, Винники, Городок, Щирець — без сіл Вербіж, Кагуїв і Гонятичі) вигравши з великою перевагою вибори до австрійського парламенту. Повторно виграв вибори від цього округу і в 1911 році.[1]

Член парламентської фракції «Український клуб». Й. Фолис був одним з найвпливовіших політичних діячів того часу, відстоюючи у парламенті українські інтереси, зокрема, 20 червня 1907 р. рішуче виступив проти тенденційно проведених виборів до Ради державної, на яких була зменшена кількість мандатів, «припадаючих Русинам», розвінчує підтримку русофільства, в промові у справі фінансових проектів уряду 21 жовтня 1913 р. він вимагав провести дискусію до вирішення галицької сеймової виборчої реформи, а також висунув вимогу усунення польського панування на українській землі.

Йосиф Фолис мав великі зв'язки у вищих колах Відня, зокрема у Військовому міністерстві, що стало у пригоді під час підготовки до збройної боротьби за українську державу. Він очолив політичний конспіративний «Комітет трьох», який організовував збройне перебрання влади у Галичині українцями, що вилилося згодом у Листопадовий зрив 1918 р. У комітет крім нього самого (після смерті Й. Фолиса до складу комітету увійшов Іван Кивелюк) входили Лонгин Цегельський та Василь Панейко.

Джерела

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Кость Левицький. Історія політичної думки Галицьких українців в 1848—1914. — Львів: Друкарні оо. Василіан у Жовкві. — 1926. — 736 с.
  • Українські політики. Сильвети наших давніх послів і політичних діячів 1907—1914 рр. / Кость Левицький. — Діло. — 1937, — Ч.2. — 108 с.
  • Сохоцький І. Що дала Греко-католицька церква та духовенство українському народові. — Філадельфія, 1951. — 105 с.
  • Родинний портрет в історичній оправі / Н. П. Коваль-Кіндратович. — Львів: Видавництво Львівської Політехніки, 2012. — 468 с. — ISBN 978-617-607-269-0

Посилання

  1. Kurzbiografie Folys (Folis), Josef (Josip)