Львівська цитадель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Цитадель (значення).
Не плутати з Цитаделя: Львівський мілітарний альманах.
Львівська цитадель
м. Львів, вул. Грабовського, 11
Львівська цитадель. Вежа-бастіон № 2
Архітектор Х. Реззінг, Й. Вондрашка
Початок будівництва 1850
Збудовано 1856
Тип споруди цитадель

Координати: 49°49′57″ пн. ш. 24°01′27″ сх. д. / 49.8325° пн. ш. 24.0241° сх. д. / 49.8325; 24.0241 Львівська цитадель — це пам'ятка фортифікаційного мистецтва середини ХІХ століття у Галицькому районі Львова. Зведення цитаделі велося у 1850–1856 роках.[1] Цитадель складається з чотирьох веж-бастіонів і триповерхової будівлі казарми[2] та розташована на узгір’ї, яке складається з трьох невеликих гір: Вроновських (Шембека), Пелчинської (Познаньської) та Калічої (Жебрацької). У листопаді 1918 р. цитадель була одним із головних фортпостів в обороні столиці ЗУНР. Під час Другої світової війни на всій території Цитаделі був концентраційний табір для військовополонених «Stalag 328»[1]. Основним місцем утримання військовополонених були казарми та центральна площа перед ними.

За часів Незалежності усі споруди комплексу перейшли у приватну власність. Одна з веж-бастіонів, що знаходиться на Познанській (Пелчинській) горі, яка височіє над долиною Пелчинського потоку (вул. Вітовського), перебуває в руїнах, інша — на цій ж самій горі знаходиться у задовільному стані. Східна вежа-бастіон, що на Калічій горі переобладнано під готель «Цитадель». Вежа-бастіон на горі Шембека (Вроновських), яка домінує на середньою частиною вул. Коперника, де під час другої світової війни знаходився концтабір «Шталаг 328». Після другої світової війни на Цитаделі стояла радянська військова частина, а згодом у 1979–1993 роках, там містився «Науково-дослідний інститут інформатики та управління ВО „Електрон“» (НДІІУ).[3] Головний корпус, вежа-бастіон ліворуч, де містився ВЦ НДІІУ та деякі малі будівлі по периметру площі перед Цитаделлю прошли повний капітальний ремонт силами НДІІУ. За радянських часів в одній з веж-бастіонів було фондосховище Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Нині на Цитеделі існує низка самовільно зведених об'єктів. З 2007 року вежа-бастіон № 2 переобладнано у п'ятизірковий готель «Citadel» з рестораном.

Тривалий час комплекс мав статус пам'ятки місцевого значення. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929 ансамбль оборонних споруд львівської цитаделі — місце концентраційного табору «Шталаг-328» внесено до реєстру нерухомих пам’яток історії, архітектури, містобудування національного значення під № 130026-Н.[4][5]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Ігор Оконченко, Ольга Оконченко. Львівська цитадель. ЛЬВІВ. LEOPOLIS. LWOW. LEMBERG. GENIUS LOCI [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] ISBN 966-7790-06-1
  2. ↑ Роман Маленков. Львівська Цитадель. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014. 
  3. ↑ Бондаренко, Валерій. Забута сторінка з історії львівської цитаделі. НДІІУ ПО "Электрон". Архів оригіналу за 15 листопада 2018. 
  4. ↑ Доротич М. Цитадель отримала статус національної пам'ятки // Високий замок. — 29 жовтня 2012. — № 201 (4825). — С. 6.
  5. ↑ Реєстр пам'яток національного значення. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 19 січня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Львівська цитадель
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Львів»
CMNS: Львівська цитадель у Вікісховищі?

Посилання[ред. | ред. код]

Визначні пам'ятки Львова
Загальне
Сакральна архітектура
Церкви та костели
Синагоги
Світська архітектура
Палаци
Кам'яниці
Фортифікації
Музеї
Театри
Навчальні заклади
Інше
Старе місто
Парки
Цвинтарі
Фортифікації Львова
Замки та палаци Львівської області‎
збережені
Тишкевичів (Броди) • Вільґельма Шмідта (Броди) • Бадені (Буськ) • Бруницьких (Великий Любінь) • Вишня (Фредрів-Шептицьких) • Гряда (Любомирських) • Жовква • Журавно (Скринських-Чарторийських) • Заклад (Скарбека) • Золочів • Кам'янка-Бузька (Мієрів) • Крукеничі (Дрогойовських) • Лівчиці (Лося) • Львів (арсенал) • Львів (лат. архієпископів) • Львів (р.-к. архієпископів) • Львів (Баворовських) • Львів (Бандінеллі) • Львів (Бесядецьких) • Львів (Бєльських) • Львів (Галицького намісництва) • Львів (губернаторів) • Львів (Дідушицьких) • Львів (Корнякта) • Львів (королівський арсенал) • Львів (Любомирських) • Львів (митрополитів) • Львів (Потоцьких) • Львів (Сапєг) • Львів (Сєменських-Левицьких) • Львів (Туркулів-Комелло) • Львів (цитадель) • Надиби (Тхуржницьких) • Неслухів (Дідушицьких) • Нижанковичі (Пані Грім) • Оброшине (архієпископів) • Олесько • Підгірці • Підгірці (Бруницьких) • Пустомити • Ракова (Козловецьких) • Роздол (Лянцкоронських) • Страхоцького (Рудники, Мостиська) • Свірж • Скелівка (Фельштин) • Сколе (Грьодлів) • Стара Сіль (Анна) • Тартаків (Урбанських) • Тулиголове (Балів) • Хирів (конвікт) • Чаплі • Червоне (Стшембошів) • Червоноград (Кристинопольський)
Свірзький замок
Свірзький замок
частково збережені
руїни
повністю зруйновані
Андріївка • Белз • Білий Камінь • Борщовичі (Сємєнських) • Глиняни • Гологори • Городок • Деревня (Старжинських) • Жидачів • Журавно • Звенигород • Комарно • Крисовичі (Стадницьких) • Львів (Лева І) • Львів (Низький замок) • Малі Підліски (Папар) • Маркопіль • Міженець Любомирських) • Нова Скварява (Болоз-Антоневичів) • Пеняки • Підтемне • Поляни (Риків) • Радехів (Бадені) • Сокаль • Спас • Стрий • Тартаків • Ушковичі (Пєжхалів) • Хоробрів (Крушевських) • Щуровичі
Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Львівська_цитадель&oldid=40297159