Скнилів (Пустомитівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Скнилів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Пустомитівський район
Рада/громада Скнилівська сільська рада
Код КОАТУУ 4623686201
Основні дані
Населення 1118
Площа 1,42 км²
Густота населення 787,32 осіб/км²
Поштовий індекс 81114[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°48′24″ пн. ш. 23°57′01″ сх. д. / 49.80667° пн. ш. 23.95028° сх. д. / 49.80667; 23.95028Координати: 49°48′24″ пн. ш. 23°57′01″ сх. д. / 49.80667° пн. ш. 23.95028° сх. д. / 49.80667; 23.95028
Середня висота
над рівнем моря
323 м
Відстань до
обласного центру
6 км
Відстань до
районного центру
13 км
Найближча залізнична станція Скнилів
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 81114, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Скнилів, вул. Івана Франка, 1, тел. 229-90-15
Сільський голова Тиндик Марія Олександрівна[2]
Карта
Скнилів. Карта розташування: Україна
Скнилів
Скнилів
Скнилів. Карта розташування: Львівська область
Скнилів
Скнилів

Скнилів у Вікісховищі?

Скни́лів — село в Україні, у Пустомитівському районі Львівської області. Відстань до обласного центру становить 6 км, що проходить автошляхом обласного значення; до райцентру становить 13 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Скнилів становить 4 км.

Село є центром Скнилівської сільської ради. Населення становить 1118 осіб.

Географія[ред.ред. код]

Скнилів розташований у південно-західній частині Пустомитівського району. На півночі та сході межує з місцевістями Сигнівка та Скнилівок у Залізничному районі м. Львова, на півдні - з с. Сокільники, на південному заході - з с. Басівка, на заході - з с. Холодновідка. Південна частина території лісиста. Попри західну частину села проходить залізнична колія.

Водойми[ред.ред. код]

Село знаходиться в межах водного басейну Дністра, завдяки річці Вишенька, який починається у Скнилівку та тече через Скнилів до Холодновідки.

Урочища[ред.ред. код]

На Угірським, Береза, Козаківка [3].

Населення[ред.ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 1118 осіб[4]:

Мовний склад населення села, станом на 2001 р.[5]
Мова Число ос. Відсоток
українська 1 112 99,49
російська 6 0,51

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка в документах — 24 березня 1396[6].

За Польщі село належало до коронних земель. Привілеєм, виданим 3 березня 1437 року у Кракові, польський король Владислав III Варненчик передає у власність Янові Зубрському село Скнилів та призначає війтом там же[7].

У 1614 році львівський староста Станіслав Боніфацій Мнішех з Великих Кунчиць надає землю в Скнилові під будівництво церкви[8].

У 1624 році польський король Сигізмунд III Ваза підтвердив, що Скнилів є власністю шпиталю святого Духа у Львові.

У 1665 році польський король Ян II Казимир дозволив Томашу Карчевському переписати його власність у Сокільниках та Скнилові на першу[9] дружину — Барбару Пшерембську.

У 1683 році польський король Ян III Собеський призначає данину Скнилову та дозволяє вирубку лісу, а у 1685 році призначає солтисом Скнилова Станіслава Кіліянова. За привілеєм від 9 вересня 1744 року село належало Катажині з Потоцьких Коссаковській, у 1770 році — Томашу Тиборовському. У 1776 році село було продано австрійським урядом Янові Кіцкєму за 9600 злотих ринських.

Станом на 1880 рік в селі було всього 118 будинків, де мешкало 714 осіб. За віросподанням: 527 — греко-католики, 136 — римо-католики, 40 юдеїв та 11 інших віросповідань, а за національною приналежністю — 537 русинів (українців), 140 поляків, 37 німців. Римо-католицька парафія знаходилася в с. Зубра, греко-католицька — у Скнилові та належала до Львівського міського деканату. Крім Скнилова до парафії належав й Скнилівок. В селі була церква, однокласна школа; діяла кредитна каса ґміни Скнилів з капіталом у 1907 злотих ринських та млин.

Після окупації Галичини в 1919 році польський уряд заселяв українську землю польськими колоністами. На 01.01.1939 в селі проживало 1650 мешканців, з них 930 українців-грекокатоликів, 220 українців-римокатоликів, 230 поляків, 200 польських колоністів міжвоєнного періоду, 40 євреїв, 30 німців[10].

Історичні пам'ятки[ред.ред. код]

Сакральні споруди[ред.ред. код]

Пам'ятки монументального мистецтва[ред.ред. код]

  • Символічна могила "Борцям за волю України та жертвам комуністичного режиму".
  • Пам’ятний знак — кам'яний студитський хрест, встановлений на місці давньої Скнилівської лаври[11].

Скнилівська трагедія[ред.ред. код]

Інфраструктура[ред.ред. код]

До села можна доїхати прямим автобусним маршрутом № 199 "Приміський вокзал - вул. Городоцька - вул. Авіаційна - с. Скнилів" [12]. З села до найближчої залізничної станції "Скнилів", також можна доїхати автобусним маршрутом № 199. Від станції "Скнилів" відправляються приміські поїзди у Самбірському та Стрийському напрямках [13].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район
  2. Скнилівська сільська рада
  3. Skniłów 1.) rus. Sknyliw, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich... s. 681
  4. Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область
  6. Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 36-38, XXIII.
  7. Зазуляк Ю. Навколо полеміки про феодалізм на Галичині XIV—XV ст.
  8. Archiv. Bernardynski we Lwowie, C, t. 443, str. 1407
  9. Adam Przyboś. Karczewski Tomasz h. Jasieńczyk // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1966—1967. — tom XII. — S. 38. (пол.)
  10. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 49.
  11. а б На місці Скнилівської лаври, знищеної польськими окупантами, встановлено хрест
  12. Приміський автобус № 199
  13. Приміський залізничний вокзал (розклад руху)