Наталі Делон
Наталі Делон | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Nathalie Delon | ||||
Ім'я при народженні | фр. Francine Canovas[3] | |||
Народилася | 1 серпня 1941[4][5][…] Уджда, Французьке Марокко[3] | |||
Померла | 21 січня 2021[7][3] (79 років) I округ Парижа, Франція[3] | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | кінорежисерка, модель, кіноакторка, сценаристка | |||
У шлюбі з | Ален Делон і Guy Barthélémyd[8] | |||
Діти | Ентоні Делон і Nathalie Barthélémyd | |||
IMDb | nm0217677 | |||
| ||||
Наталі Делон у Вікісховищі | ||||
Наталі Делон (фр. Nathalie Delon), ім'я при народженні — Франсін Канова (фр. Francine Canovas; 1 серпня 1941, Уджда, Марокко — 21 січня 2021, Париж, Франція) — французька акторка, модель та режисер.
Життєпис
Франсін Канова народилася 1 серпня 1941 року в місті Уджда, Марокко (який тоді знаходився під протекторатом Франції), в родині іспанського походження.
У 1959 році вийшла заміж за Гі Бартелемі. У пари народилася дочка Наталі, ім'я якої пізніше стало частиною акторського псевдоніму її матері. У 1962 році подружжя розлучилося.
13 серпня 1964 року вона вийшла заміж за актора Алена Делона. Їхній син Ентоні народився 30 вересня 1964 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія. У 1967 році дебютувала в кіно, зігравши спільно зі своїм чоловіком у фільмі «Самурай» Жана-П'єра Мельвіля, який зазнав успіху. Цей шлюб також завершився розлученням 1969 року.
У 1971 році з'явилася у фільмі «Коли проб'є вісім склянок» з Ентоні Гопкінсом. У 1976 році зіграла разом з Сільвією Крістель у фільмі Роже Вадима «Вірна жінка» за мотивами роману «Небезпечні зв'язки» Шодерло де Лакло. Також пробувала себе в якості режисера та сценариста.
У 1994 році вийшов її роман «Au plus fort de l'orage». У 2006 році видала автобіографічну книгу «Pleure pas c'est pas grave» (Не плач, все гаразд)[9].
Наталі Делон померла 21 січня 2021 року в Парижі від раку підшлункової залози у віці 79 років[10].
Вибрана фільмографія
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1967 | ф | Самурай | Le Samouraï | Жанна Лагранж |
1968 | ф | Приватний урок | La Lecon Particuliere | Фредеріка Дампьє |
1969 | ф | Армія тіней | L’Armée des ombres | подруга Жана-Франсуа (епізод) |
1969 | ф | Сестри | Le sorelle | Діана |
1971 | ф | Тихіше, баси | Doucement les basses | Ріта |
1971 | ф | Коли проб'є вісім склянок | When Eight Bells Toll | Шарлотта |
1972 | ф | Синя Борода | BlueBeard | Еріка, модель, друга дружина барона (Синьої Бороди) |
1975 | ф | Романтична англійка | The Romantic Englishwoman | Міранда |
1976 | ф | Вірна жінка | Une femme fidèle | Флора де Сен-Жиль |
1982 | ф | Вони називають це нещасним випадком | Ils appellent ça un accident | Жюлі Фабр |
2008 | ф | Ця ніч | Nuit de chien | Ріссо |
Режисер:
- 1982 — Вони називають це нещасним випадком/Ils appellent ça un accident (спільно з Івом Дешампом), також автор сценарію, у ролях Наталі Делон, Патрік Норберт, Жиль Сігал, Жан-П'єр Баго.
- 1988 — Мила брехня/Sweet Lies, також автор сценарію (спільно з Робертом Данном), у ролях Тріт Вільямс, Йоанна Пакула, Джуліана Філіпс, Жизель Казадезюс, Бернар Фрессон.
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #133589544 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ а б https://www.lefigaro.fr/culture/deces-de-nathalie-delon-actrice-et-ancienne-epouse-d-alain-delon-20210121
- ↑ https://www.voici.fr/news-people/actu-people/mort-de-nathalie-delon-qui-etait-son-premier-mari-guy-barthelemy-qui-la-privee-de-sa-fille-695261
- ↑ Nathalie Delon. Evene.fr (фр.). Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Mort de Nathalie Delon, actrice et ancienne épouse d'Alain Delon. LEFIGARO (фр.). Процитовано 22 січня 2021.
Посилання
- Наталі Делон на сайті IMDb (англ.)