Джованні Сантіні
Джованні Сантіні | |
---|---|
Giovanni Santini | |
![]() | |
Народився |
30 січня 1787 Капрезе-Мікеланджело, Провінція Ареццо, Тоскана, Італія[1] |
Помер |
26 червня 1877 (90 років) Новента-Падована, Провінція Падуя, Венето, Італія[1] |
Країна |
![]() |
Діяльність | астроном |
Галузь | астрономія |
Заклад | Падуанський університет |
Посада | ректор[2] |
Науковий ступінь | професор |
Членство |
Національна академія наук Італіїd Туринська академія наук[1] |
![]() |
Джованні Сантіні (італ. Giovanni Sante Gaspero Santini; 30 січня 1787 — 26 червня 1877[3]) — італійський астроном та математик.
Біографія
У 1806 році вступив в обсерваторію в Падуї, в 1814 році — призначений професором і директором обсерваторії. З 1837 року почалися спостереження Сантіні над меридіанними кругом, які послужили підставою трьох цінних каталогів зірок екваторіальної зони: «Positione medie delle stelle fisse» (4092 зірки; вийшов в 1840 році, два інших вийшли в 1858 і 1862 рр.). Сантіні написав кілька підручників: «Elementi di Astronomia» (1820), «Teorica degli stromenti ottici» (1828);крім того, багато статей про визначення орбіт комет і теорії астрономічних інструментів.
Епоніми
У його честь названий астероїд 4158 Сантіні.[4]
Примітки
Література
- ВТ-ЭСБЕ+ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
|