Хагагортян Едуард Аврамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хагагортян Едуард Аврамович
Основна інформація
Дата народження15 липня 1930(1930-07-15)[1]
Місце народженняТифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР
Дата смерті3 січня 1983(1983-01-03)[1] (52 роки)
Місце смертіМосква, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
ГромадянствоСРСР
Професіїкомпозитор
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Жанрикласична музика
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
Нагороди
заслужений діяч мистецтв РРФСР

Хагагортян Едуард Аврамович (вірм. Էդուարդ Արամի Խաղագործյան; 1930, Тифліс, СРСР — 1983, Москва, СРСР) — радянський композитор і музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1979).

Біографічні відомості

Народився 15 липня 1930 р. Закінчив Єреванську консерваторію (1955, клас композиції Г. Єгіазаряна) та аспірантуру Московської консерваторії (1965, клас Арама Хачатуряна).

З 1971 р. — заступник голови правління Московської організації Спілки композиторів РРФСР.

З 1972 р. — заступник головного редактора видавництва «Радянський композитор». Був членом правління CK РРФСР і CK СРСР. Член КПРС з 1958 року.

Автор дитячих опер «Кіт і Пес» (1958) і «Шапка з вухами» (1976), балетів «Соловей і Роза» (1956) і «Сона» (1957), музичної комедії «Каріне» (1980), 6 симфоній (1962—1980), концертів для кларнета з оркестром (1966) і для арфи з оркестром (1970), симфонічних поем, ораторій, вокальних циклів, концертних п'єс для духового оркестру, струнного квартету, фортепіанного квінтету, характерних п'єс для малого оркестру, творів для фортепіано, віолончелі, флейти; музики для театру і кіно.

Автор музики до українських фільмів: «Голубе і зелене» (1970), «Спогад...» (1977), «Алегро з вогнем» (1978).

Помер 3 січня 1983 року в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Двоюрідний брат кінорежисера Анатолія Ейрамджана.

Фільмографія

Музика до кінофільмів:

Примітки

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела