Густав Гартенек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густав Гартенек
нім. Gustav Harteneck
Народився27 липня 1892(1892-07-27)[1]
Ландау[1]
Помер13 січня 1984(1984-01-13) (91 рік)
Мюнхен, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна[1]
ЧленствоAGV Münchend
Роки активностіз 1914
Військове звання Генерал кавалерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден «За заслуги» (Баварія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Густав Гартенек (нім. Gustav Harteneck; 27 липня 1892, Ландау — 7 лютого 1984, Пуллах) — німецький воєначальник, генерал кінноти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

В 1912 році розпочав вивчення медицини в Мюнхені. 7 квітня 1914 року вступив добровольцем в армію. Учасник Першої світової війни, воював на різних фронтах, включаючи Україну. В 1919 році брав участь у придушенні Баварської Радянської Республіки. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 26 серпня 1939 року — 1-й офіцер Генштабу 1-ї армії. З 10 листопада 1940 року — начальник Генштабу 27-го армійського корпусу, з 26 жовтня 1941 року — 2-ї армії. З 13 лютого 1944 року відповідав за реорганізацію піхотної дивізії «Генеральна губернія», а після її інтеграції в 72-гу піхотну дивізію 25 березня призначений командиром дивізії. З 22 червня 1944 року — командир 1-го кавалерійського корпусу. 8 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. В 1947 році звільнений і влаштувався на роботу в науковий інститут Мюнхена, де зрештою очолив літературний відділ. В 1962 році вийшов на пенсію.

Нагороди

Примітки

Література

  • Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 5: v. Haack-Hitzfeld. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2538-3, S. 119—121.
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 174
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 367, ISBN 978-3-938845-17-2