Координати: 49°11′58″ пн. ш. 8°07′27″ сх. д. / 49.19944° пн. ш. 8.12417° сх. д. / 49.19944; 8.12417

Ландау (Пфальц)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландау (Пфальц)
нім. Landau in der Pfalz
Герб Прапор
Герб Ландау прапор
Ландау (Пфальц)
Ландау (Пфальц)
Основні дані
49°11′58″ пн. ш. 8°07′27″ сх. д. / 49.19944° пн. ш. 8.12417° сх. д. / 49.19944; 8.12417
Країна Німеччина Німеччина
Регіон Рейнланд-Пфальц
Столиця для Південний Вайнштрассе (Landkreis (Rheinland-Pfalz))

Межує з

— сусідні нас. пункти
Південно-Західний Пфальц, Південний Вайнштрассе, Бад-Дюркгайм ?
Поділ
  • Arzheimd, Dammheimd, Godramsteind, Mörzheimd, Q937488?, Wollmesheimd, Q1958115?, Queichheimd
  • Площа 82,94 км²
    Населення 46 685 осіб
    Висота НРМ 142 м
    Міста-побратими Агено, Рибовілле, Фредерік, Ruhangod
    Телефонний код (+49) 06341 і 06345
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Номери автомобілів LD
    GeoNames 3247905
    OSM r62391  ·R
    Поштові індекси 76829 і 76857
    Міська влада
    Мер міста Thomas Hirschd
    Вебсайт landau.de
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Ландау (Пфальц) у Вікісховищі

    Ла́ндау, Ла́ндау-ін-дер-Пфальц (нім. Landau in der Pfalz), на діалекті південного Пфальца Ла́ндаах (Landaach) — незалежне місто в Німеччині, місто земельного підпорядкування, розташоване в землі Рейнланд-Пфальц. Станом 31 грудня 2019 року у місті проживає 46 881 мешканець. Місто поділене на дві частини, одна знаходиться у районі Південний Рейнланд-Пфальц, а інша у районі Рейн-Неккар. Колишній ельзаське імперське місто, є адміністративним центром району Південний Вайнштрассе, до якого місто не належить. За чисельністю населення Ландау — шосте за величиною місто Пфальца. За площею Ландау є третім за величиною містом в регіоні після Кайзерслаутерна і Нойштадт-ан-дер-Вайнштрассе. Місто є середнім центром з частковою функцією районного центру. Наступні великі міста — Карлсруе, Людвигсхафен-на-Рейні та Мангейм.

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Заснування

    [ред. | ред. код]

    Ландау був заснований близько 1260 року графом Еміхом IV фон Лейнінгеном-Ландеком. Він мав укріплення, побудоване перед рівниною, як додатковий захист для свого замку Ландек. Ландау отримав міські права від короля Рудольфа I Габсбурга в 1274 році. Король надав Ландау статус імперського міста в 1291 році. У 1324 році Ландау був відданий єпископові Шпаєра Еміху фон Лейнінгену. Тільки 1511 році імператором Максиміліаном I місту було повернуто імперський статус та долучено до Vogtei Hagenau. У 1521 році Ландау приєднався до Декаполіса — Ельзаської ліги десяти міст. У 1579 році, Мер Ганс Хітшлер підписав Формулу Злагоди 1577 року.[1]

    Ранній новий період

    [ред. | ред. код]

    В результаті Вестфальського миру великі частини Ельзасу перейшли до володінь Франції в 1648 році. Ландау та інші міста Ельзасу формально залишалися німецькими, але були залишені імперією. Декаполіс був занадто слабким, щоб заявити про себе проти короля Сонця Людовика XIV. З 1680 р. Ландау належав Франції, як і весь Ельзас. Місто було розширене у фортецю одним з найвизначніших військових інженерів Себаст'єном ле Претр де Вобаном з 1688 по 1691 рік.[2][3] Більша частина середньовічного міста була спалена. Припущення про те, що пожежу було розпочато за наказом французького будівельника фортеці, ніколи не можна було довести. У новому місті були створені прямі вулиці, прямокутні будівельні площі та ринкова площа. З побудовою фортеці життя мешканців змінилося. В'їзд до міста був можливий лише через міські ворота і заборонений після заходу сонця.

    Під час війни за спадщину Іспанії французька фортеця Ландау кілька разів переходила з рук в руки після довготривалих облог. У 1702 році Імператорські війська замінили французів, у 1703 році Французи відвоювали Ландау після битви при Шпаєрбаху, в 1704 році Ландау знову став імперським.[4] З 12 березня 1709 року фортецею керував Карл Олександр фон Вюртемберг.[5] У 1713 році місто було взято в облогу маршалом Жаком Базіном де Безонсом (1646—1733) з 6 червня 1713 року, а французи повернули собі фортецю 20 серпня 1713 року.[6][7] У Раштатському мирі 1714 році Повернення Ландау до Франції було найважливішим надбанням для Людовика XIV.[8]

    Як і у решті Франції з 20 липня 1789 року, Французька революція керувала Ландау. З 4 березня 1790 року як і Нижній Ельзас, місто належало департаменту Нижній Рейн. Навіть у 1814 році, після першої перемоги у Визвольній війні Німеччини над Наполеоном Бонапартом, Ландау спочатку залишався французьким. Завдяки домовленостям у Паризькій мирній угоді від листопада 1815 року територія на північ від Лаутера, верхнього притоку Рейну, а отже і Ландау, спочатку потрапила під суверенітет Австрії.[9] Ландау тепер була федеральною фортецею. Вже в червні 1815 році на Віденському конгресі Австрія була нагороджена рештою Пфальцу, який раніше належав Департаменту Мон-Тоннер (Департамент Доннерсберга). У квітні 1816 року Австрія остаточно передала весь Пфальц Баварському королівству державним договором.[10]

    Розвиток з 1871 року

    [ред. | ред. код]

    Після війни в 1871 році Ландау вже не був прикордонним містом, оскільки західний кордон Німецької імперії значно змістився на захід в результаті анексії Ельзасу-Лотарингії. Фортецю зруйнували та побудували нові вулиці. З Законом Рейху про рівні можливості для єврейських громадян у 1871 р. Єврейські сім'ї переїхали. Ландау став центром винної торгівлі Пфальцу і незабаром вважався найбагатшим містом землі. Це можна побачити й сьогодні в архітектурі, яка є порівняно чудовою для маленького міста. Представницькі міські будинки були побудовані вздовж новоствореного Рінґштрассе та його бічних вулиць. Основним будівельним матеріалом був пісковик.

    Ландау інвестував менше на розвиток військової галузі, ніж у Баварії. Були побудовані великі казарми для 5-го і 12-го польових артилерійських полків та 18-го і 23-го піхотних полків.

    1 квітня 1937 року були включені раніше незалежні громади Мерльхайм та Квайххайм.[11]

    Під час Другої світової війни на Ландау 35 разів обстрілювали повітряні нальоти союзників, зокрема американських. Найважче сталося в «Чорну п'ятницю», 16 березня 1945 р. Всього на Ландау було скинуто 1045 тонн бомб, 40 % міста було зруйновано, а 586 людей стали жертвами повітряного бою.

    Після Першої та Другої світових воєн Ландау знову був французьким гарнізонним містом як частина окупованої Рейнського області до 1930 р. І як частина окупованої Францією зони після 1945 р.[12] Місто було повернуто до складу Німеччини після того, як Федеративна Республіка Німеччина стала суверенною державою після набрання чинності Паризьких договорів 5 травня 1955 року, розміщення штаб-квартири регулювалося статутом військ НАТО.

    Культура та визначні місця

    [ред. | ред. код]

    Театр

    [ред. | ред. код]

    Зал фестивалю в стилі модерн використовується для театру, концертів та конгресів.

    Культурний центр Altes Kaufhaus також вважається театром у більш широкому розумінні. Будівля вперше згадується в письмовій формі в 1415 році, але вже не збереглась у своєму початковому плануванні, оскільки була перероблена Августом фон Войтом у 1839/1840. Порівняно з фестивальним залом у стилі модерн, старий універмаг досить невеликий і в основному використовується для менших концертів, лекцій та виставок.

    Соціокультурний центр

    [ред. | ред. код]

    У 1987 році в Ландау був відкритий Haus am Westbahnhof як незалежний центр культурного обміну. Асоціація побуту та культури відповідає за соціально-культурний центр. В який був заснований на початку 1980-х років з руху за екологію та мир. Сьогодні будинок у Вестбанхофі організований під парасолькою Райнланд-Пфальц соціокультурних центрів, LAG Socioculture & Cultural Education.

    У центрі міста також є телекомунікаційна вежа, яка не є доступною для громадськості і яка структурно є вежею типу FMT 9.

    Природа та парки

    [ред. | ред. код]

    Всього в міській зоні знаходиться 30 пам'яток природи. Крім того, в міській зоні є численні зелені насадження, такі як Гетепарк, Кройцгартен, Луйтпольдпарк, Нордпарк, Остпарк зі Шваненвейером, Савойенпарк, Шиллерпарк та Юдвестпарк. Зоопарк був заснований 24 липня 1904 р. Територія зоопарку простягається вздовж французьких історичних укріплень.

    Географія

    [ред. | ред. код]

    Розташування

    [ред. | ред. код]

    Схід міста лежить у Верхньо-Рейнській рівнині, захід, включаючи основне місто, є частиною Винного шляху. Крім того, великі лісові площі Пфальцського лісу належать до міської зони. Ексклав Штадтвальд Таубенсуль / Фассендейх, округ Оберхайнгерайд площею 2248,58 га, розташований в районі лісничого будинку Таубенсуль і на захід від федеральної магістралі 48. Другий екслав у Пфальцкому лісі, який належить Ландау, це так званий Вольмесхаймер Вальд поблизу Ешбаха або у Васгау. Це частина району Воллмесхайм і має площу 79 гектарів, але знаходиться на відстані понад п'ять кілометрів на захід від центру Волмесхайма.

    Сусідні громади — за годинниковою стрілкою — Вальсхайм, Кнорінген, Ессінген (Пфальц), Борнхайм (Пфальц), Оффенбах-ан-дер-Квайх, Герксгайм-бай-Ландау, Інсхайм, Імпфлінген, Біллігхайм-Інгенхайм, Гойхельгайм-Клінген, Геклінген, Ільбесхайм, Лейнсвайлер, Раншбах, Бірквейлер, Зібельдінген, Франквайлер і Бехінген.

    Панорама Ландау

    Структура міста

    [ред. | ред. код]
    Основне місто Ландау та включені райони (без ексклавів)

    З Арцгеймом, Дамхеймом, Годрамштейном, Морльхаймом, Морцхаймом, Нусдорфом, Квайххаймом та Волльсхаймом, Ландау має загалом вісім включених районів. Квайххайм і Морльхайм були включені в 1937 році, всі інші передмістя були додані до міста в ході адміністративної реформи Рейнланд-Пфальц 1972 року. Квайххайм сьогодні майже зріс із центром міста. Найбільші райони розвитку — Горст на сході та Вольмесхаймер Хее на заході. Сьогодні активно розбудовуються нові райони на південному сході міста в районі нового виставкового майданчика Альфред-Нобель-Плац, не далеко від Кейхгайма та на півдні міста (житлові райони Квартир Вобан). З «Wohnpark am Ebenberg» у колишній казармі «Estienne et Foch» на півдні міста створюється новий житловий район для понад 2200 жителів.

    Міський пейзаж району Мерцхайм

    Висоти

    [ред. | ред. код]

    На півдні району, недалеко від кордону з Інсгаймом, знаходиться висота Ебенберг. (160 метрів) Клейне Кальміт висотою 270,5 метрів простягається на південний захід від Арцгейма, безпосередньо на кордоні з Ільбесгаймом. На заході — висота Шлеттерберг (523-метрового), яка належить до ексклава лісу Воллмесхайм. Більший екслав Ландау Штадтвальд, включаючи ліси Нусдорф і Годрамштайн, до яких належать висоти, такі як Ерленкопф (552,9 метра), Армбрунненкопф (545 метрів), Дьоренек (514 метрів) і Кессельберг (502,4 метра).

    Водойми

    [ред. | ред. код]
    Квайх в центрі міста Ландау

    Центральною річкою в межах міста є Квайх, яка тече з заходу на схід спочатку на південній околиці Годрамштайна, а потім через центр міста; далі вона проходить північний край Квайхгейма та Мерльхейма. Ріка Раншбах тече повз північний край поселення Арцгейм, перш ніж впадає в Квайх справа. Бірнбах протікає через Вольмесхайм, перш ніж пройти південний край центру міста, а потім тече на південь від Квайхгайма; між Квайхгаймом і Морльхаймом вона також впадає в Квайх справа. Брюльграбен формує кордон до Імпфлінгена та Інсгайму на півдні, а потім тече на південь від Морльхайма. Ранцграбен протікає на північний захід від Нусдорфа на кордоні з Бехінгеном; Шлейдграбен тече безпосередньо на схід від Носсдорфа; Обидві річки впадають у Хайнбах з правої сторони за межами міста.

    Верхів'я Гельмбаха знаходиться в межах ексклаву Ландау Штадтвальд, як і його притока Гробсбах, які є частиною річкової системи Шпаєрбах. Вододіл між Шпаєрбахом і Квайхом проходить посередині ексклаву. Водозбір останнього включає Велбах, що позначає західну межу ексклаву, та Еуссербах, який проходить через район на південному сході приблизно на півтора кілометра. Справа в нього впадає Дьоренбах, який тече через Ерленбруннен, протікає по долині, названій на його честь, де в нього впадають Армбруннертальбах і Годрамштайн Бах справа.

    Клімат

    [ред. | ред. код]
    Опади

    Річна кількість опадів становить 667 міліметрів. Опади складають середню третину значень, зафіксованих у Німеччині. Нижчі значення зареєстровані на 33 відсотках вимірювальних станцій Німецької метеорологічної служби. Найсухіший місяць — квітень, найбільше опадів — у червні. У червні випадає в 1,6 рази більше опадів, ніж у квітні. Опади змінюються лише мінімально і надзвичайно рівномірно розподіляються протягом року. Менші сезонні коливання фіксуються лише на 5 відсотках вимірювальних станцій.

    Населення

    [ред. | ред. код]

    Населення міста становить 46 685 осіб (станом на 31 грудня 2020[13]).

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Vgl. [[BSLK]], S. 765; vgl. S. 16.
    2. Landaw (нім.). 1692. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
    3. Landau mitt umbliegenden dörfferen und Stätten : cum privil (нім.). 1692. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
    4. Emil Heuser: 1704 und 1713. Ed. Kaußlers Buchhandlung, Landau Pfalz 1896, S. 93 ff.
    5. Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften (1882). Karl Alexander, regierender Herzog von Würtemberg. Allgemeine Deutsche Biographie (вид. 1.). München/Leipzig: Duncker & Humblot. с. 366. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
    6. Emil Heuser: 1704 und 1713. Ed. Kaußlers Buchhandlung, Landau Pfalz 1896, S. 163 ff.
    7. Zeno. Lexikoneintrag zu »Bezons«. Pierer's Universal-Lexikon, Band 2. Altenburg 1857, S... www.zeno.org (нім.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
    8. Emil Heuser: 1704 und 1713. Ed. Kaußlers Buchhandlung, Landau Pfalz 1896, S. 257.
    9. Zweiter Pariser Frieden (1815). www.staatsvertraege.de. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
    10. Kletke, G. M. (1860). Die Staats-Verträge des Königreichs Bayern in Bezug auf Justiz-, Polizei-, Administrations-, Territorial- u. Grenz-; Bundes-, Kirchen-, Militär-, Handels-, Schifffahrt-, Post-, Eisenbahn-, Telegraphen- und Münz-Angelegenheiten: von 1806 bis einschließlich 1858 (нім.). Pustet. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
    11. Bauer, Richard; Volkert, Wilhelm (1983). Handbuch der bayerischen Ämter, Gemeinden und Gerichte 1799-1980. München: Beck. ISBN 3-406-09669-7. OCLC 20393338. Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
    12. Heinz, Falko (2008). Landau in der Pfalz unter französischer Besatzung, 1945-1949. Frankfurt am Main: Peter Lang. ISBN 978-3-631-58054-7. OCLC 252394139.
    13. Statistisches Landesamt Rheinland-Pfalz – Bevölkerungsstand 2020, Kreise, Gemeinden, Verbandsgemeinden (нім.)

    Посилання

    [ред. | ред. код]