Біжуча хвиля
Біжуча хвиля — хвильовий рух, під час якого поверхня рівних фаз (фазові хвильові фронти) переміщується з кінцевою швидкістю (постійною для однорідного середовища). Прикладами можуть слугувати пружні хвилі у стрижні, стовпі газу чи рідини, електромагнітна хвиля вздовж довгої лінії або у хвилеводі.
На відміну від стоячих хвиль, біжучі хвилі під час поширення в середовищі переносять енергію. З біжучою хвилею, групова швидкість якої відрізняється від нуля, пов'язане перенесення енергії, імпульсу чи інших характеристик процесу.
Еволюцію біжучої хвилі в часі та просторі можна описати виразом:
де — амплітудна обгортка хвилі, — хвильове число, а — фаза коливань. Фазова швидкість цієї хвилі задається виразом
де — довжина хвилі.
Часткові випадки
Стояча хвиля є частковим випадком біжучої хвилі з , де — групова швидкість хвилі.
Тобто, дві однакові періодичні біжучі хвилі (в рамках справедливости принципу суперпозиції), що поширюються у протилежних напрямках, утворюють стоячу хвилю.
Частково біжуча хвиля
Виникає за різних амплітуд.
Характеристика
Характеризується або коефіцієнтом біжучої хвилі[ru] (КБХ), або коефіцієнтом стоячої хвилі (KCХ), або коефіцієнтом відбиття[ru] Г, до дорівнює відношенню амплітуд зустрічних хвиль: KCХ = 1 / КБХ = (1 + |Г|²) / (1 — |Г|²)
За лініями передавань, оптимальне передавання енергії вимагає їх узгодження: отримання в лінії режиму біжучої хвилі — KCХ = 1, Г = 0.
Такий режим для ланцюгів із зосередженими параметрами відповідатиме рівності внутрішнього опору джерела опору навантаження.
Див. також
Примітки
Джерела
- Яковенко, В. М. Біжучі хвилі. https://vue.gov.ua/Біжучі_хвилі. Процитовано 9 жовтня 2021.
{{cite book}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка); Проігноровано|work=
(довідка)
Посилання
- Бегущие волны в линиях. Линии, волноводы и объёмные резонаторы. 2 січня 2008.(рос.)