Худолій Олег Миколайович
| Худолій Олег Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 22 лютого 1954 (70 років) Люботин, УРСР |
| Місце проживання | Харків, Україна |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди |
| Галузь | фізичне виховання, спорт |
| Заклад | Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | |
Худолій Олег Миколайович (22 лютого 1954, Люботин) — український вчений, доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор, академік Академії наук вищої школи України. Головний редактор журналу «Теорія та методика фізичного виховання».
Біографія
Народився в Люботині Харківської області. Закінчив з відзнакою Харківський державний педагогічний інститут (1975) за спеціальністю «фізичне виховання», кваліфікація вчитель фізичної культури.
Після служби в армії, з 1977 року працює в Харківському державному педагогічному інституті (нині Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди) — викладачем, старшим викладачем (1984–1987), доцентом (1987–1998), професором (з 2011). Завідував кафедрою теорії та методики фізичного виховання (1998–2020). Обіймав посаду декана факультету фізичного виховання і спорту (2012–2015). Зараз працює професором кафедри теорії та методики фізичного виховання.[1]
Захистив кандидатську дисертацію «Ефективність навчання гімнастичним вправам дітей 8–10 років при різних режимах тренувальних занять» у спеціалізованій вченій раді НДІ фізіології дітей і підлітків АПН СРСР. Кандидат педагогічних наук (1983).
Вчене звання доцента присвоєно у 1988 році, професора — у 2011 році.
Захистив докторську дисертацію «Теоретико-методичні засади системи підготовки юних гімнастів 7–13 років» у спеціалізованій вченій раді Національного університету фізичного виховання і спорту України. Доктор наук з фізичного виховання і спорту (2011).[2]
В 2012 році обрано академіком Академії наук вищої школи України.[3]
Кандидат педагогічних наук (1983), доцент (1988), професор (2011), доктор наук з фізичного виховання і спорту (2011).
Наукова діяльність
Основні напрямки наукових досліджень — «Теорія і методика фізичного виховання», «Теорія і методика професійної підготовки вчителя фізичної культури», «Теорія і методика підготовки юних гімнастів».
Автор понад 200 наукових робіт, серед яких навчальні посібники: «Методика підготовки юних гімнастів», «Основи методики викладання гімнастики» (1997, 1998, 2004, 2008), «Історія фізичної культури» (2004), «Загальні основи теорії і методики фізичного виховання» (2008, 2014), монографія «Моделювання процесу підготовки юних гімнастів» (2005).
Підготував 5 кандидатів наук.
Член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій.[4]
Головний редактор журналу «Теорія та методика фізичного виховання»,[5] що індексується наукометричною базою даних Scopus[6]. Організатор наукових конференцій «Актуальні проблеми фізкультурної освіти», «Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту», «Моделювання складних систем у галузі механіки людини, фізичного виховання та спорту».
Примітки
- ↑ Кафедра теорії та методики фізичного виховання | ХНПУ имени Г. С. Сковороды. hnpu.edu.ua. Процитовано 26 жовтня 2021.
- ↑ Наказ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України від 23.12.2011 № 1515 Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 22 грудня 2011 року. document.ua. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ Відбулася Конференція Академії наук вищої школи України. www.anvsu.org.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ Спеціалізовані вчені ради Національного університету фізичного виховання і спорту України | НУФВСУ. Університет фізкультури. www.uni-sport.edu.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ Editorial Team. tmfv.com.ua (амер.). Процитовано 27 серпня 2017.
- ↑ Scopus preview - Scopus - Teoria ta Metodika Fizicnogo Vihovanna. www.scopus.com. Процитовано 28 серпня 2020.
