Косаківка (Вінницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Косаківка
Дерев'яна церква Іоанна Богослова
Дерев'яна церква Іоанна Богослова
Дерев'яна церква Іоанна Богослова
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Липовецький район
Рада Приборівська сільська рада
Облікова картка с. Косаківка, Вінницька область, Липовецький район 
Основні дані
Засноване 1661
Населення 388
Площа 0,966 км²
Густота населення 401,66 осіб/км²
Поштовий індекс 22530
Телефонний код +380 4358
Географічні дані
Географічні координати 49°17′31″ пн. ш. 28°43′59″ сх. д. / 49.29194° пн. ш. 28.73306° сх. д. / 49.29194; 28.73306Координати: 49°17′31″ пн. ш. 28°43′59″ сх. д. / 49.29194° пн. ш. 28.73306° сх. д. / 49.29194; 28.73306
Середня висота
над рівнем моря
253 м
Водойми Кобильня
Місцева влада
Адреса ради 22515, Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Приборівка, вул. Некрасова, 24
Карта
Косаківка. Карта розташування: Україна
Косаківка
Косаківка
Косаківка. Карта розташування: Вінницька область
Косаківка
Косаківка
Мапа
Мапа

CMNS: Косаківка у Вікісховищі

Сільський клуб
Хрест при в'їзді до села
Річка
Церква
Ставок на межі з Коханівкою
Річка
Дорога до Коханівки
Панорама

Косакі́вка — село в Україні, у Липовецькому районі Вінницької області. Населення становить 388 осіб.

Відомості про заснування села

З покоління у покоління передається легенда про заснування села. Кажуть, що після визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького цю мальовничу місцину уподобав служивий Кальницького козацького полку Данило Косаківський, зладнав тут оселю, одружився зі смаглявою подолянкою. І звідсіля започаткувався козацький рід Косаківських.[1]

За іншою версією село назване на честь Миколая Коссаковського — начальника «міліції Козацької» Коханграду (нині це сусіднє село Коханівка).[2]

Ще є версія, що село назване від річки Косак.[3]

Історичні хроніки

В Географічному словнику Королівства Польського вказано, що Косаківка була власністю Раковських та Пулієва.

Село постраждало у роки Голодомору 1932-1933 років, зокрема померли цілі сім'ї Бойчуків, Кучеруків, Пруських. Траплялися випадки канібалізму.[4]

Релігійне життя

В селі є дерев'яна церква Іоанна Богослова, що була збудована на початку XX століття.

Примітки

  1. Леонід Косаківський. МОЯ МАЛА БАТЬКІВЩИНА — глава 7 книги Десять років потому, або Київське задзеркалля (2005)
  2. http://court.gov.ua/sud0213/50/
  3. http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/39lypovec.html
  4. На чорній дошці. Голодомор на прикладі одного регіону. / О.І. Роговий. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2019. — 164 с.; іл. — ISBN 978-966-2696-90-5 — с. 87-88.

Література

  • Приборі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.376

Посилання