Костянтинівка (Вінницький район)

село Костянтинівка
Герб
Храм УПЦ КП св. Іоанна Богослова Храм УПЦ КП св. Іоанна Богослова
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Громада	Турбівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA05020290100043899
Основні дані
Засноване	1654
Населення	749
Площа	2,551 км²
Густота населення	293,61 осіб/км²
Поштовий індекс	22510
Телефонний код	+380 4358
Географічні дані
Географічні координати	49°24′25″ пн. ш. 28°48′52″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	271 м
Водойми	Тиха Руда
Місцева влада
Адреса ради	22513, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Турбів, вул. Миру, буд. 42
Карта
Костянтинівка
Костянтинівка
Мапа
Костянтинівка у Вікісховищі

Костянти́нівка — село в Україні, у Турбівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 749 осіб. До 2020 було центром сільської ради, до складу якої також входили села Чупринівка та Петрівка. Село розташоване вздовж річки Тиха Руда.

В селі була церква, яка побудована в 1852 році.. У 2012 році завершилось будівництво православного храму Київського патріархату св. Іоанна Богослова.

В селі є школа I—II ступенів.

Знак-символ

Знак-символ с. Костянтинівка належить до типу так званих «промовистих» гербів і відображає легенду про заснування Костянтинівки й сусідніх сіл. У руках козака здіймається жовто-блакитне знамено, як символ військової слави наших предків. Унизу щита — гроно калини, символ рідної землі (біля Костянтинівки є топонім Калиновий Яр). Обрамлення — у вигляді колосся, що відображає землеробське заняття поселенців. Основні барви герба — синій (символізує багатство місцевих ставків і природи) та срібний. Після Староприлуцького він став другим новітнім гербом на Вінниччині.

Історія

Легенда розповідає, що в героїчні часи боротьби українського народу зі шляхтою і татарами поселилися на горбистій місцевості, яка нині зветься Ковалівкою, три козаки: Костянтин, Петро і Чуприну. Поки була небезпека нападів, вони використовували переваги цієї місцевості для оборони рідної землі. Після припинення спустошливих нападів козаки, поховавши мушкети, приступили до мирної праці. Роз'їхалися вони з пагорба в різні сторони і заклали свої господарства на берегах річки. У мирний край наїжджали нові переселенці, і незабаром біля козацьких дворів виникли села, які назвали іменами козаків: Костянтинівкою, Петрівкою і Чупринівкою.

Втім, легенда про заснування не більше ніж вигадка, та ж Петрівка отримала свою назву від власника — поміщика Петра Боржецького, імовірно, що й Костянтинівка за тогочасною традицією носить ім'я або поміщика-засновника, або його управлінця. Не кажучи, що всі ці назви фіксуються не раніше половини 18 століття, коли козаки залишились тільки на Лівобережжі. Надворні ж козаки Божецького — це, у масі, не більш ніж місцеві селяни, що виконували поліцейсько-ополченські функції при пану і до козаків Війська Запорізького не мають відношення.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,8%
російська	0,8%
інші	0,4%

Відомі люди

Народилися

• Лисак Надія Петрівна — українська радянська діячка, маляр Жмеринської дистанції цивільних споруд Південно-Західної залізниці. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
• Анатолій Пацатий — український спортсмен (бокс), спортивний суддя.

Галерея

• 
  У центральній частині села
• 
  Ставок неподалік села
• 
  Пам'ятник жертвам Голодомору на кладовищі
• 
  Церква
• 
  Всередині церкви
• 
  Початкова школа (2 класи)
• 
  Сільська рада
• 
  При в'їзді до територіальної громади
• 
  Будинок культури
• 
  Річка Тиха Руда
• 
  Ставок
• 
  Всередині церкви сільський голова В.М. Дубина та настоятель о. Андрій

Див. також

• Костянтинівська сільська рада (Липовецький район)

Джерела

• Село Костянтинівка. Матеріали: В. М. Дубина, М. І. Ящук, О.І. Роговий, С. Лукаш, В. В. Семенюк, Б. В. Мельник [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Література

• Костянти́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.375