Стара Прилука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Стара Прилука
St prl s.png
Герб
Palace in Stara Pryluka 5.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Липовецький район
Рада/громада Староприлуцька сільська рада
Код КОАТУУ 0522286601
Облікова картка cело Стара Прилука 
Основні дані
Засноване 1146
Населення 1575 осіб (2001)
Площа 4,48 км²
Густота населення 351,56 осіб/км²
Поштовий індекс 22511
Телефонний код +380 4358
Географічні дані
Географічні координати 49°23′34″ пн. ш. 28°43′05″ сх. д. / 49.39278° пн. ш. 28.71806° сх. д. / 49.39278; 28.71806Координати: 49°23′34″ пн. ш. 28°43′05″ сх. д. / 49.39278° пн. ш. 28.71806° сх. д. / 49.39278; 28.71806
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми Десенка (Десна)
Місцева влада
Адреса ради с. Стара Прилука, вул. Гагаріна, 56
Карта
Стара Прилука is located in Україна
Стара Прилука
Стара Прилука
Стара Прилука is located in Вінницька область
Стара Прилука
Стара Прилука

CMNS: Стара Прилука на Вікісховищі

Стара Прилу́ка — село Липовецького району Вінницької області України. Населення — 1575 чоловік (2001). Орган місцевого самоврядування — Староприлуцька сільська рада.

Літопис[ред.ред. код]

Селище відоме з 1146 року і згадується в Іпатіївському літописі. Тоді Прилука належала галицькому князю Володимиру.

Засновником сучасних Прилук був ймовірно Микола Андрійович Збаразький.

В 1594 через Прилуки проїзджав Еріх Лясота. Тоді в містечку Прилуки було 4 000 осель. Брацлавський воєвода Ян Збаразький вибудував в Прилуці обороний замок, вали якого збереглися до нашого часу. Ян Збаразький підніс Прилуки до статусу містечка. Дружиною його була кн. Четвертинська. Збаразький утримував в Прилуках придворних козаків. Після Яна Збаразького Прилуки перейшли його сину Юрію Збаразькому, який також утримував тут козаків. Після смерті двох синів Яна Збаразького Прилуки дістались сестрі Яна — Маруші. А далі їй доньці Анні, одруженій з Костянтином Вишневецьким.

З 1648 року — сотенне містечко Вінницького (Кальницького) полку. В Прилуках перебувала сотня Кальницького полку, сотником якої був Василь Антоненко.

Олександр Божецький (? — 1769) вибудував в Прилуках палац та заклав парк. Він заклав тут також каплицю. Утримував Олександр Божецький також породистих коней. Донька Олексанндра — графиня Гонората Божецька виставила в Прилуці костел Св. Анни в 1805 р. В др. пол. 19 ст. палац перебудував Чеслав Здиховський.

В містечку Прилуки в 1819 була збудована Преображенська церква.

На початку 19 ст. Прилука була поділена на Стару та Нову. Стара Прилука була центром волості.

У другій половині червня 1921 року шість повстанців-козаків на чолі з отаманом Орлом напали на більшовицький міліцейський арешт. Звідти звільнили побратима Дядюка, за якого попросила мати, а також чотирьох представників місцевої української інтелігенції. У містечку козаки мали два зіткнення з місцевою жидівською громадою: спершу повстанці на ринку застрелили одного з чоловіків, а згодом при переслідуванні налякали пострілами над головами інших[1].

Герб села — перший офіційно затверджений герб обласною геральдичною комісією.[2]

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Залишки захисних споруд під назвою «Бурти»
  • Палац в с. Стара Прилука — пам'ятка архітектури національного значення.
  • Преображенська церква

Персоналії[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гальчевський Яків. Проти червоних окупантів // Кам'янець-Подільський: ПП "Медобори-2006", 2011. - 360 с.
  2. http://irp.vn.ua/!_ata/data/54.pdf

Мережні ресурси[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.