Стара Прилука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стара Прилука
St prl s.png
Герб
Palace in Stara Pryluka 5.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Липовецький район
Рада/громада Староприлуцька сільська рада
Код КОАТУУ 0522286601
Облікова картка cело Стара Прилука 
Основні дані
Засноване 1146
Населення 1575 осіб (2001)
Площа 4,48 км²
Густота населення 351,56 осіб/км²
Поштовий індекс 22511
Телефонний код +380 4358
Географічні дані
Географічні координати 49°23′34″ пн. ш. 28°43′05″ сх. д. / 49.39278° пн. ш. 28.71806° сх. д. / 49.39278; 28.71806Координати: 49°23′34″ пн. ш. 28°43′05″ сх. д. / 49.39278° пн. ш. 28.71806° сх. д. / 49.39278; 28.71806
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми Десенка (Десна)
Місцева влада
Адреса ради с. Стара Прилука, вул. Гагаріна, 56
Карта
Стара Прилука. Карта розташування: Україна
Стара Прилука
Стара Прилука
Стара Прилука. Карта розташування: Вінницька область
Стара Прилука
Стара Прилука

Стара Прилука у Вікісховищі?

Стара Прилу́ка — село Липовецького району Вінницької області України. Населення — 1575 чоловік (2001). Орган місцевого самоврядування — Староприлуцька сільська рада.

Літопис[ред. | ред. код]

Селище відоме з 1146 року і згадується в Іпатіївському літописі. Тоді Прилука належала галицькому князю Володимиру.

Засновником сучасних Прилук був ймовірно Микола Андрійович Збаразький.

В 1594 через Прилуки проїзджав Еріх Лясота. Тоді в містечку Прилуки було 4 000 осель. Брацлавський воєвода Ян Збаразький вибудував в Прилуці обороний замок, вали якого збереглися до нашого часу. Ян Збаразький підніс Прилуки до статусу містечка. Дружиною його була кн. Четвертинська. Збаразький утримував в Прилуках придворних козаків. Після Яна Збаразького Прилуки перейшли його сину Юрію Збаразькому, який також утримував тут козаків. Після смерті двох синів Яна Збаразького Прилуки дістались сестрі Яна — Маруші. А далі їй доньці Анні, одруженій з Костянтином Вишневецьким.

З 1648 року — сотенне містечко Вінницького (Кальницького) полку. В Прилуках перебувала сотня Кальницького полку, сотником якої був Василь Антоненко.

Олександр Божецький (? — 1769) вибудував в Прилуках палац та заклав парк. Він заклав тут також каплицю. Утримував Олександр Божецький також породистих коней. Донька Олексанндра — графиня Гонората Божецька виставила в Прилуці костел Св. Анни в 1805 р. В др. пол. 19 ст. палац перебудував Чеслав Здиховський.

В містечку Прилуки в 1819 була збудована Преображенська церква.

На початку 19 ст. Прилука була поділена на Стару та Нову. Стара Прилука була центром волості.

У другій половині червня 1921 року шість повстанців-козаків на чолі з отаманом Орлом напали на більшовицький міліцейський арешт. Звідти звільнили побратима Дядюка, за якого попросила мати, а також чотирьох представників місцевої української інтелігенції. У містечку козаки мали два зіткнення з місцевою жидівською громадою: спершу повстанці на ринку застрелили одного з чоловіків, а згодом при переслідуванні налякали пострілами над головами інших[1].

Герб села — перший офіційно затверджений герб обласною геральдичною комісією.[2]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Залишки захисних споруд під назвою «Бурти»
  • Палац в с. Стара Прилука — пам'ятка архітектури національного значення.
  • Преображенська церква

Персоналії[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гальчевський Яків. Проти червоних окупантів // Кам'янець-Подільський: ПП "Медобори-2006", 2011. - 360 с.
  2. http://irp.vn.ua/!_ata/data/54.pdf

Мережні ресурси[ред. | ред. код]