Стара Прилука
| село Стара Прилука | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Вінницька область | ||
| Район | Вінницький район | ||
| Громада | Турбівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA05020290190025492 | ||
| Облікова картка | село Стара Прилука | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1146 | ||
| Населення | 1575 осіб (2001) | ||
| Площа | 4,48 км² | ||
| Густота населення | 351,56 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 22511 | ||
| Телефонний код | +380 4358 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°23′34″ пн. ш. 28°43′05″ сх. д. / 49.39278° пн. ш. 28.71806° сх. д.Координати: 49°23′34″ пн. ш. 28°43′05″ сх. д. / 49.39278° пн. ш. 28.71806° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
260 м | ||
| Водойми | Десенка (Десна) | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 22513, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Турбів, вул. Миру, буд. 42 | ||
| Карта | |||
  Стара Прилука | |||
 Стара Прилука | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Стара Прилу́ка — село в Україні, у Турбівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Населення — 1575 осіб (2001). До 2020 орган місцевого самоврядування — Староприлуцька сільська рада.
Історія[ред. | ред. код]
Селище відоме з 1146 року і згадується в Іпатіївському літописі. Тоді Прилука належала галицькому князю Володимиру.
Засновником сучасних Прилук був ймовірно Микола Андрійович Збаразький.
У 1594 році через Прилуки проїжджав Еріх Лясота. Тоді в містечку Прилуки було 4 000 осель. Брацлавський воєвода Ян Збаразький вибудував в Прилуці оборонний замок, вали якого збереглися до нашого часу. Ян Збаразький підніс Прилуки до статусу містечка. Дружиною його була кн. Четвертинська. Збаразький утримував в Прилуках придворних козаків. Після Яна Збаразького Прилуки перейшли його сину Юрію Збаразькому, який також утримував тут козаків. Після смерті двох синів Яна Збаразького Прилуки дістались сестрі Яна — Маруші. А далі їй доньці Анні, одруженій з Костянтином Вишневецьким.
З 1648 року — сотенне містечко Вінницького (Кальницького) полку. В Прилуках перебувала сотня Кальницького полку, сотником якої був Василь Антоненко.
Олександр Божецький (? — 1769) вибудував в Прилуках палац та заклав парк. Він заклав тут також каплицю. Утримував Олександр Божецький також породистих коней. Донька Олексанндра — графиня Гонората Божецька виставила в Прилуці костел Св. Анни в 1805 р. В др. пол. 19 ст. палац перебудував Чеслав Здиховський.
В містечку Прилуки в 1819 була збудована Преображенська церква.
На початку 19 ст. Прилука була поділена на Стару та Нову. Стара Прилука була центром волості.
У другій половині червня 1921 року шість повстанців-козаків на чолі з отаманом Орлом напали на більшовицький міліцейський арешт. Звідти звільнили побратима Дядюка, за якого попросила мати, а також чотирьох представників місцевої української інтелігенції. У містечку козаки мали два зіткнення з місцевою жидівською громадою: спершу повстанці на ринку застрелили одного з чоловіків, а згодом при переслідуванні налякали пострілами над головами інших[1].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 703 жителі села[2].
У 1942 році тут діяв рух ОУН. Стара Прилука тоді відносилась до Турбівського району - провідником ОУН УПА, якого був "Русявий" (жив з сім'єю в Старій Прилуці).[3]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1787 осіб, з яких 850 чоловіків та 937 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1573 особи.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,92 % |
| російська | 1,02 % |
| білоруська | 0,06 % |
Символіка[ред. | ред. код]
Герб села — перший офіційно затверджений обласною геральдичною комісією герб.[7]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Залишки захисних споруд під назвою «Бурти»
- Палац в с. Стара Прилука — пам'ятка архітектури національного значення.
- Преображенська церква
У селі є давня криниця, якій понад вісімсот років. ЇЇ ще називають Лебиховою.[8]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Юрій Збаразький
- Тарапата Никифір Іларіонович — кавалер Ордена Слави.
- Федорівський Степан (1911—1991) — український письменник. Справжнє ім'я та прізвище — Данило Міршук.
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
Герб при в'їзді до села -
Адміністративна будівля -
Пам'ятник воїнам-односельчанам -
Річка Десна між Старою та Новою Прилукою -
-
Дорога до школи-інтернату -
Спеціалізована школа-інтернат, що розташована на території палацу -
-
Парк -
Давнє городище «Бурти» -
Ставки поблизу «Буртів»
.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гальчевський Яків. Проти червоних окупантів // Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. — 360 с.
- ↑ Стара Прилука. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Алетіяно-Попівський Є. З ідеєю в серці – зі зброєю в руках. — Лондон: Українська Видавнича Спілка у Великій Британії, 1980 — 419 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ http://irp.vn.ua/!_ata/data/54.pdf
- ↑ Вісімсот літня криниця на Вінниччині // 5 канал
Література[ред. | ред. код]
- Стара́ Прилу́ка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.377
- Леонід Повх. Стара Прилука і Нова. Про села Стара і Нова Прилука Липовецького району. - Житомир, Бук-Друк, 2021, 630 с. (Випуск 68)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стара Прилука |
- Przyłuka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 217. (пол.)
- Стара Прилука
- Українська геральдика
- Палац в Старій Прилуці (рос.)
- Палац у Старій Прилуці
- starapryluka.com.ua — Авторський сайт регіональної історії Василя Величка
- Староприлуцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
| ||||||||
| ||||||||||||||
