Кальницький полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кальницький полк

Герб полку

Герб полкового центру
Утворено 1648
Ліквідовано 1675
Центр Кальник, Вінниця (з 1653)
Сотні 19 (1649) / 2050
Бабинська сотня
Балабанівська сотня
Борщагівська сотня
Вінницька сотня
Вороновицька сотня
Дашівська сотня
Животівська сотня
Жорницька сотня
Іллінецька сотня
Кальницька сотня
Кунянська сотня
Липовецька сотня
Немирівська сотня
Ометинська сотня
Погребищенська сотня
Прилуцька сотня
Рахнівська сотня
Теплицька сотня
Тетіївська сотня


Полковники
1648—1649 Остап (Євстафій) Усваницький
1649—1650, 1654 Іван Федоренко
1649,1674 Остап Гоголь
1650, 1651, 1653—1657 Іван Богун
1657-1658 Андрій Безштанько
1659—1660 Іван Сірко
1659—1660 Іван Вертелецький
 ?-? Коваленко (Ковалевський)

Кальницький (Вінницький) полк — адміністративно-територіальна та військова одиниця XVII ст. у Правобережній Україні. Полковий центр — місто Кальник (нині село Іллінецького району Вінницької області).

Історія[ред.ред. код]

Полк існував з 1648 по 1678 та з 1704 по 1708 роки. З центрами у Кальнику 1648 — 1653 , 1667 — 1678 роках і Вінниці 1653 — 1667 роках. Після перенесення центру отримав назву Вінницького.

Восени 1649-го року до полку приєднано територію та особовий склад Животівського та Подільського полків.

1649 року налічував 2050 козаків і складався з 19 сотень: Бабинської, Балабанівської, Борщагівської, Вінницької, Вороновицької, Дашівської, Животівської, Жорницької, Іллінецької, Кальницької, Кунянської, Липовецької, Немирівської, Ометинської, Погребищенської, Прилуцької, Рахнівської, Теплицької і Тетіївської.

1653-го року формацію було реорганізовано — окрім перенесення адміністративного центру до Вінниці полк також чисельно значно зменшився. За списками 1654-го новостворений Вінницький полк вже має не 19-ть сотень, як Кальницький, а лише 9-ть : 4 перейшли до Паволоцького полку (1651), а 6 ліквідовано після Білоцерківської угоди.

В 1654 р. на території Вінницького полку налічувалось 62 населені пункти. Порубіжне положення полку обумовило часту участь козаків цього полку в боях з польськими військами під час Визвольної війни.

Після передачі Росією в 1667 року Правобережної України Польщі, за Андрусівським миром, полк занепав і був об'єднаний з Брацлавським полком. Кілька невдалих спроб відновлення Кальницького полку були зроблені гетьманами Іваном Мазепою та Іваном Скоропадським.

Полковники[ред.ред. код]

Полк очолювали полковники: Остап (Євстафій) Усваницький (1648—1649), Іван Федоренко (1649—1650, 1654), Остап Гоголь (1649,1674), Іван Богун (1650, 1651, 1653—1657), Петро Стягайло (1652), Іван Сірко (1658—1659), Іван Вертелецький (1659—1660), Самійло Самусь (1688—1699), а також О. Вінницький, В. Лобойко, В. Верениця (Варяниця[1]), С. Коваленко, Т. Хмура, Мельник, К. Михалевський, М. Патович, Реврик, Г. Ковалевський, Г. Негревецький, О. Волошин (1704—1708). Коваленко (Ковалевський) був убитий Ю Хмельницьким за «погане постачання провіанту до Немирова».[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Мицик Ю. Юрій Хмельницький // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 249. ISBN 5-203-01639-9

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  • Коваленко Сергій. Кальницький полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008
  • Реєстр Війська Запорозького. — К.,1995. — С.265-289
  • Gajecky G. The Cossack administration of the Hetmanate. — Cambridge, 1978. -Vol.2. — Р.599-605.
  • Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007.
  • http://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=2412 - Алфьоров О., Горобець С., Монькін О. Присяга Кальницького полку 1654 р.

Посилання[ред.ред. код]