Торчицький Степок
| село Торчицький Степок | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Білоцерківський район |
| Громада | Ставищенська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32020170260056279 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1764 |
| Населення | 90 |
| Площа | 0,648 км² |
| Густота населення | 169,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09424 |
| Телефонний код | +380 4564 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°19′49″ пн. ш. 30°04′16″ сх. д. / 49.33028° пн. ш. 30.07111° сх. д.Координати: 49°19′49″ пн. ш. 30°04′16″ сх. д. / 49.33028° пн. ш. 30.07111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
217 м |
| Водойми | річка Торц, Торчицько-Степовий струмок |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09424, Київська обл., Ставищенський р-н, с.Юрківка, вул.Шкільна,36а |
| Карта | |
  Торчицький Степок | |
 Торчицький Степок | |
| Мапа | |
| |
Торчи́цький Степо́к — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області у складі Ставищенської селищної громади. Площа населеного пункту — 65 га. Населення — 90 осіб. Кількість дворів — 80. День села — 21 листопада. Населення становить 110 осіб[1].
Походження назви села
Щодо походження назви села існує кілька версій:
- Назва села походить від села Торчиці, звідки переселилися на це місце засновники Торчицького Степка, а слово «степок» може означати галявину[2].
- Назва села походить від річки Торц (Торчиця, Північний Торч), що протікає поблизу села, а назва цієї річки пов'язана з тюркомовними племенами торків, які у 11 — 13 століттях захищали південні рубежі Київської Русі.
- Ця місцевість була володінням торчицьких поміщиків. Вони висилали з Торчиці непокірних селян у ліс, на край свого володіння[3].
Географія
Село знаходиться на Придніпровській височині. Поверхня погорбована. Ґрунти - темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені. Поблизу села бере початок річка Торц (Басейн Дніпра)[4].
Історія
Заснування села датується кінцем 18 ст. (1764 р.). Старожили стверджують, що Торчицький Степок заснував виходець із села Торчиці[3].
Перша письмова згадка про Торчицький Степок датується 1866 р. На той час село входило до Таращанського, належало польській графині Цецилії Понинській, яка володіла також селом Торчицею[5]. Населення села становило 216 чоловік, з них 198 українців, 6 поляків та 12 євреїв[6].
У 1885 р. село налічувало 106 дворів, у яких проживало 820 чоловік, у селі були церковно-парафіяльна школа та постоялий двір[7].
У 11-ому томі багатотомного видання «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», виданого в 1880–1914 р., Торчицький Степок згадується як село над безіменною притокою річки Торч, в 40 верстах від Таращі, яке належить до Юрківської православної парафії і має населення 247 чоловік[8].
З 1923 року село входить до Ставищенського району.
У 1960 р. колгосп Торчицького Степка було об'єднано з колгоспами сіл Сніжки та Юрківка в єдине колективне господарство «Дружба».
З 21 липня 1994 р. село підпорядковується Юрківській сільській раді. Згідно з переписом населення, у 2001 р. в Торчицькому Степку проживало 110 чоловік[9].
Протягом 2006–2010 р. у Торчицький Степок було газифіковано та телефонізовано[3].
Примітки
- ↑ Гневуш С. П. Село Юрківка // Міста і села України. Київщина. — книга 2 — К. : Український видавничий консорціум, 2011. — С. 294–295
- ↑ Гневуш С. П. Село Торчицький степок // Міста і села України. Київщина. — книга 2 — К. : Український видавничий консорціум, 2011. — С. 295
- ↑ а б в Гневуш С. П. Село Торчицький Степок // Міста і села України. Київщина. — книга 2 — К. : Український видавничий консорціум, 2011. — С. 295
- ↑ Публічна кадастрова карта України- Режим доступу:http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta ;
- ↑ Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст.439.
- ↑ Цікаві факти з історії Ставищенщини- Режим доступу: http://stav.org.ua/forum/7-6-12 [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.];
- ↑ Цікаві факти з історії Ставищенщини- Режим доступу: http://stav.org.ua/forum/7-6-13 [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.];
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. 11, Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України- Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=11.09.2012&rf7571=14683;
Посилання
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |