Нощенко Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:52, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 5 грудня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нощенко.
Нощенко Микола Петрович
Народився21 лютого 1945(1945-02-21)
Шахта 6 Капітальна, Будьоннівський район, Сталінська область,  УРСР, СРСР СРСР
Помер13 травня 2021(2021-05-13) (76 років)
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняКиїв[1]
Діяльністьполітик
Alma materУкраїнський інститут інженерів водного господарства
Посаданародний депутат України[2]
ПартіяНародна партія України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
4-го скликання
За єдину Україну! 14 травня 2002 — 25 травня 2006

Нощенко Микола Петрович (21 лютого 1945, смт. Шахта 6 Капітальна, Будьоннівський район, Сталінська область — 13 травня 2021) — український політик, депутат ВРУ 4-го скликання (квітень 2002 — квітень 2006), член Народної партії України, віце-президент Всеукраїнського благодійного фонду екології і соціального захисту «Наше майбутнє».[3] Голова підкомітету з питань фінансування соціальних програм бюджетного Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член депутатської групи Народного блоку Литвина. Є міноритарним засновником ТОВ «Укртехносинтез».[4] Входив до складу так званої «кучмівської більшості».[5]

Біографія

Микола Нощенко народився 21 лютого 1945 року в селищі Шахта 6 Капітальна Будьоннівського району Сталінської області. Вищу освіту здобув у Українському інституті інженерів водного господарства, що у місті Рівне, за спеціальністю інженер-гідротехнік. Після закінчення вишу проходив службу у Збройних Силах Радянського Союзу.

Свій робочий шлях розпочав на кафедрі гідравліки Українського інституту інженерів водного господарства, а згодом став працювати на виборних комсомольських посадах у місті Рівне — відповідальним працівником Рівненського облвиконкому, референтом, провідним спеціалістом, головним спеціалістом, завідувачем сектору, заступником завідувача відділу Кабінету Міністрів України.

У 1993 розпочав роботу на керівних посадах в уряді — заступником Міністра соціального захисту населення України[6][7], заступником Міністра праці і соціальної політики України[8][9], директором Департаменту Міністерства праці і соціальної політики України.

Народним депутатом України був обраний у 2002 році в Глухівському виборчому окрузі № 160 Сумської області, де за нього проголосувало 37,86% виборців.[10] У Верховній Раді входив до складу депутатської фракції «Трудова Україна».[11]

У парламенті був головою підкомітету з питань фінансування соціальних програм Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, членом Тимчасової слідчої комісії ВРУ для з'ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», та перевірки законності при здійсненні його ліквідації, членом Тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань фінансово-економічного обґрунтування джерел і механізму відновлення заощаджень громадян України, членом груп з міжпарламентських зв'язків з Федеративною Республікою Німеччина, Турецькою та Австрійською Республіками.[12]

Нагороди

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня[13], Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесними грамотами Кабінету Міністрів України[14].

Особисте

Одружений, має двох дітей і чотирьох онуків.

Примітки

  1. ↑ Виборчий округ № 160 (укр.)
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. ↑ "Фундація "Відкрите суспільство"[недоступне посилання з липня 2019] (укр.)
  4. ↑ Дашутін заробить на держфірмі Ахметова 150 мільйонів (укр.)
  5. ↑ Список депутатів кучмівської більшості (укр.)
  6. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1993 року № 597 «Про призначення Нощенка М.П. заступником Міністра соціального захисту населення України».
  7. ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1997 року № 894/97 «Про звільнення М. Нощенка з посади заступника Міністра соціального захисту населення України»
  8. ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1997 року № 895/97 «Про призначення М. Нощенка заступником Міністра праці та соціальної політики України»
  9. ↑ Указ Президента України від 1 лютого 2000 року № 141/2000 «Про звільнення М. Нощенка з посади заступника Міністра праці та соціальної політики України»
  10. ↑ Результати голосування в одномандатному виборчому окрузі. Виборчий округ № 160 [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
  11. ↑ Фракції та групи Верховної Ради України [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
  12. ↑ homopoliticus.com.ua [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
  13. ↑ Указ Президента України від 10 лютого 2005 року № 216/2005 «Про нагородження М. Нощенка орденом "За заслуги"»
  14. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2056 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання


політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нощенко_Микола_Петрович&oldid=33963179