Дунець Богдан Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:25, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Ярославович Дунець
Народився 29 жовтня 1947(1947-10-29)
м.Теребовля
Помер 1989(1989)
м.Теpопіль
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність педагог, диригент
Діти

Богдан Ярославович Дунець — український диригент, педагог, музикант.

Життєпис

Закінчив Тернопільське музичне училище. Служив в армії. Спеціальність військового диригента здобував у Москві, але не закінчив навчання через хворобу сина Святослава, якому потрібне було переливання крові батька. Тому, залишивши навчання, поїхав додому.

В Москві не повірили в пояснення Богдана, звинувативши його в бандерівщині і зраді Батьківщини. Тому він написав рапорт про звільнення. А тоді ще цілий рік до Дунців приїжджали різні комісії і перевірки, щоб переконатись, що хвороба сина це не видумка

— згадує дружина Людмила[1]

.

Згодом вирішив вступати до Львова. Та з Москви прийшов наказ не приймати. Про це чесно повідомив М. Колесса одразу ж після прослуховування. Богдан Дунець подав документи в Київську консерваторію, де продовжив навчання на факультеті симфонічного диригування у Степана Турчака. Після закінчення консерваторії, разом із сім'єю переїхав до Чернігова, де викладав у музичному училищі. Диригував класичним симфонічним оркестром, а згодом створив й естрадно-симфонічний.

Через погане здоров'я сина - переїхав у Крим в с.Славне Роздольненського району, де очолив школу мистецтв.

У 1984 переїхали в Тернопіль. Працював інспектором в управлінні культури.

Із 1987 працює в Тернопільській обласній філармонії.

У серпні 1989 року загинув в автомобільній катастрофі.

Заслуги

У 1986 pоці (лише за чотири місяці) поставив оперу Олександра Білаша «Прапороносці».

У 1987 році постановка опери Д.Россіні «Шлюбний вексель» (режисер-постановник Михайло Форгель, головний диригент — Богдан Дунець) — стала новаторством творчої діяльності Тернопільської обласної філармонії[2].

Окрім того, він писав музику й інструментовки. За його методичними посібниками і досі працюють викладачі музичних шкіл.

Див. також

Тернопільська обласна філармонія

Примітки

  1. Заморська Леся Мрією його життя була опера
  2. Тернопільська обласна філармонія. Довідка. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 21 березня 2017.

Посилання

Тернопільська обласна філармонія