Білаш Олександр Іванович
Білаш Олександр Іванович | |
---|---|
![]() | |
Народився |
6 березня 1931[1] Градизьк, Глобинський район, Українська СРР, СРСР |
Помер |
6 травня 2003[1] (72 роки) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | композитор, музичний педагог, поет, письменник, кінокомпозитор |
Alma mater | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Заклад | Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова |
Роки активності | 1956 — 2003 |
Жанр | пісня |
Нагороди | |
IMDb | ID 0082113 |
Сайт | composersukraine.org/index.php?id=2397 |
Олекса́ндр Іва́нович Біла́ш (6 березня 1931, Градизьк, Глобинський район (нині — Полтавщина), Українська СРР — 6 травня 2003, Київ, Україна) — український композитор жанрів класичної та популярної музики, Народний артист СРСР, Герой України, Лауреат Шевченківської премії.
Життєпис[ред. | ред. код]


Народився 6 березня 1931 року в Градизьку (нині Глобинського району Полтавської області України) в музичній сім'ї: мати — Євдокія Андріївна — вважалася першою співачкою на сільських сходинах, а батько — Іван Опанасович — грав на балалайці, на гітарі і взагалі на всьому, що потрапляло до його рук[2].
У 1946 році намагався вступити до Полтавського музичного училища, проте не був прийнятий «через відсутність музичного слуху». Рік навчався в Київській музичній вечірній школі, де музику викладали брати Георгій і Платон Майбороди. Розвантажував вагони на вокзалі, підробляв у школах, грав в ресторанах.
У 1948—1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка. У 1957 році закінчив Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) по класу композиції у М. М. Вілінського.
У 1956—1961 роках — викладач теорії музики Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Найбільш відомий як автор пісень (близько 500). Автор романсів, балад, опери «Гайдамаки» за поемою Тараса Шевченка, оперет, ораторій і музики до кінофільмів. Плідно співпрацював з Симфонічним оркестром Держтелерадіо України під керівництвом Вадима Гнєдаша. Майже всі його твори записані в фонд Українського радіо з цим оркестром.Творчість Білаша О.І. носить яскраво виражену спадщину української пісенності. І як доказ того його творчий здобуток.
Автор 9-ти поетичних збірок, в тому числі «Мелодія» (1977), «Мамине крило» (1999), «Шурась» (2001). Написав музику до кінофільмів «Катя-Катюша», «Сон», «Роман і Франческа», «Небезпечні гастролі». Найбільш популярними піснями автора вважаються «Два кольори» та «Ясени»[3].
У 1976—1994 роках — голова правління Київської організації Спілки композиторів України. З 1968 року — заступник голови правління Спілки композиторів Української РСР. Член Спілки письменників України (2000). З 1992 року — член Комітету з Державних премій України ім. Т. Шевченка при Кабінеті Міністрів України. Один із засновників Українського фонду культури[3].
Помер 6 травня 2003 року в Києві після інсульту. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
В журналі «Перець» № 10 за 1975 рік розміщено дружній жарж А. Арутюнянца, присвячений О. Білашу.[4][5]
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Лауреат премії імені М. Островського (1967);
- Лауреат Всесоюзної премії Ленінського комсомолу (1968);
- Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969 року);
- Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1975);[5]
- Народний артист УРСР (1977);
- Народний артист СРСР (1990);
- Герой України (2001).
Твори[ред. | ред. код]
Опери[ред. | ред. код]
- «Гайдамаки» (за однойменною поемою Тараса Шевченка, 1965)
- моноопера «Балада війни» (1971)
- моноопера «Сповідь білого тюльпана» (за однойменною поемою Лариси Слюсак)
- «Прапороносці» (1985)
Ораторія[ред. | ред. код]
- «Вишневий вітер» (1989)
Оперети[ред. | ред. код]
- «Легенда про Київ» (1982)
- «Дзвони Росії» (1982)
- «Чиста криниця»
- мюзикл «Пригоди Буратіно»
Для симфонічного оркестру[ред. | ред. код]
«Скерцо», «Весняна сюїта»(1959), балетна сюїта «Буратіно» (1961), поема «Павло Корчагін» (1965)
Для голосу у супроводі симфонічного оркестру[ред. | ред. код]
«Вокаліз» для мецо-сопрано в 5 частинах(1965)
Романси[ред. | ред. код]
- «Кленова алея», слова С. Щипачова.
- «Ви знаєте, як липа шелестить», слова П. Тичини.
- «Было так — я любил и страдал…», слова В. Висоцького (з музики до кінофільму «Небезпечні гастролі»).
Пісні[ред. | ред. код]
- «Віхола», сл. Б. Олійника
- «Впали роси на покоси», сл. Д. Павличка
- «Два кольори», сл. Д. Павличка
- «Журавка», сл. В. Юхимовича
- «Забіліли сніги», сл. Б. Олійника
- «Квітоньки ви, квіти», сл. О. Ситника
- «Ой не ріж косу», сл. М. Ткача
- «Сину, качки летять», сл. М. Ткача
- «Цвітуть осінні тихі небеса», сл. А. Малишка
- «Ясени», сл. М. Ткача
- «Мамині руки», сл. М. Ткача
- «Сніг на зеленому листі», сл. М Ткача
- «Ластівка», сл. М. Ткача
Музика для спектаклів і радіопередач[ред. | ред. код]
Написав музику до художнього біографічного фільму про Тараса Шевченка «Сон» (1964, режисер Володимир Денисенко, Київська кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка). Побудована на українському народному мелосі, вона посилює емоційне звучання твору, сприяє глибшому розкриттю образу поета.
З цієї музики нині часто виконується як окремий твір пісня «Лелеченьки» (сл. Д.Павличка).
Музика для художніх кінофільмів[ред. | ред. код]
- 1960 — «Катя-Катюша»
- 1960 — «Роман і Франческа»
- 1962 — «Мовчать тільки статуї»
- 1962 — «Сейм виходить із берегів»
- 1964 — «Сон»
- 1966 — «Бур'ян»
- 1967 — «Київські мелодії»
- 1968 — «На Київському напрямку»
- 1969 — «Небезпечні гастролі» (увертюра, куплети Бенгальського, балада, романс)
- 1969 — «Важкий колос»
- 1970 — «Між високими хлібами»
- 1970 — «Чортова дюжина»
- 1971 — «Лада з країни берендеїв»
- 1973 — «Новосілля»
- 1973 — «До останньої хвилини»
- 1973 — «Повість про жінку»
- 1976 — «Дніпровський вітер» (кіноальманах — новели «Чари-очерети», «На косі»),
- 1983 — «Вир»
- 1985 — «Женихи»
- Легендарний Севастополь
- Дума про місто
Інше[ред. | ред. код]
«Величальна Полтаві» та «Полтавська полька», присвячені батьківщині композитора.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Був одним з фундаторів Українського фонду культури[6]
Джерела[ред. | ред. код]
- Білаш Олександр Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 67. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Золотий фонд української естради [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Лідери України
- Довідник «Хто є хто в Україні». Видавництво «К. І.С».
- Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / За заг. ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. — Київ : Книги - XXI, 2007. — 464 с. — ISBN 978-966-8653-95-7.
- Д.Павличко про пісню "Два кольори", фрагмент документального фільму виробництва «PRIME продюсерський центр»
- Д.Павличко про не підписанням Л.Кравчуком нового союзного договору, фрагмент документального фільму виробництва «PRIME продюсерський центр»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Улас Золотоноша (29.01.2009). «Переді мною клавіші лежать…». Народна правда. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.02.2020.
- ↑ а б Діячі науки і культури України, 2007, с. 43-46.
- ↑ Журнал перець 1975 10. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
- ↑ а б Журнал перець 1981 05. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- ↑ Доповідь Бориса Олійника на урочистостях з нагоди 20-ліття Українського фонду культури [Архівовано 23 серпня 2013 у Wayback Machine.] borys-oliynik.info
Посилання[ред. | ред. код]
- Ноти пісень Олександра Білаша
- Тексти пісень на музику Олександра Білаша [Архівовано 9 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Кроп Т. Хочу продовжити життя батькових творів / Тетяна Кроп // Україна молода. — 2011. — № 35-36 (4 бер.).
- Олександр Білаш [Архівовано 24 березня 2012 у Wayback Machine.] // kinokolo.ua.
- сторінка на сайті НСКУ [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
|
- Народились 6 березня
- Народились 1931
- Уродженці Градизька
- Померли 6 травня
- Померли 2003
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київської консерваторії
- Викладачі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти УРСР
- Герої України
- Герої України — кавалери ордена Держави
- Лауреати премії Ленінського комсомолу
- Заслужені діячі мистецтв УРСР
- Лауреати Шевченківської премії
- Лауреати Полтавської обласної премії імені Петра Артеменка
- Олександр Білаш
- Українські оперні композитори
- Українські композитори
- Радянські композитори
- Українські композитори кіно
- Почесні громадяни Києва
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Композитори оперет
- Лауреати Шевченківської премії 1975 року