Ікром Алібаєв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:28, 9 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ікром Алібаєв
Особисті дані
Народження 9 січня 1994(1994-01-09)[1][2] (30 років)
  Ташкент, Узбекистан
Зріст 173 см
Громадянство  Узбекистан
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Південна Корея «Сеул»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2018 Узбекистан «Локомотив» (Ташкент) 97 (11)
2019– Південна Корея Сеул 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
Узбекистан Узбекистан 3 (0)
2016–2018 Узбекистан Узбекистан 6 (5)
2004– Узбекистан Узбекистан 13 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 січня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 22 січня 2019.

Ікром Алібаєв (узб. Ikrom Aliboyev; 9 січня 1994, Ташкент) — узбецький футболіст, півзахисник південнокорейського клубу «Сеул» і національної збірної Узбекистану.

Клубна кар'єра

Грав за молодіжну команду столичного клубу «Локомотив», з 2016 року став залучатися в основну команду «залізничників», незабаром став одним з основних гравців команди.

13 грудня 2018 року було оголошено про трансфер Алібаєва в південнокорейський клуб «Сеул». Контракт з гравцем розрахований до 2021 року[3].

Виступи за збірну

Зіграв у трьох матчах за юнацьку збірну Узбекистану (до 17 років), також провів шість матчів за молодіжну збірну Узбекистану (до 23 років).

11 липня 2015 року дебютував за національну збірну Узбекистану в товариському матчі проти Ірану. У складі збірної був учасником Кубка Азії 2019 року в ОАЕ[4].

Титули і досягнення

«Локомотив» (Ташкент): 2016, 2017, 2018
«Локомотив» (Ташкент): 2014, 2016, 2017
«Локомотив» (Ташкент): 2015

Примітки

  1. FIFA.com / FIFA
  2. Transfermarkt.de — 2000.
  3. Икром Алибаев подписал контракт с "Сеулом" до 2021 года. 13 грудня 2018.
  4. Ўзбекистон ўртоқлик ўйинида Эронга мағлуб бўлди Retrieved 15 August 2018. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 21 січня 2019.

Посилання