Пантна

Присілок Пантна пол. Pętna Вид на Пантну з шосе до Маластівського перевалу Координати 49°33′13″ пн. ш. 21°15′42″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Малопольське воєводство Повіт Горлицький повіт Ґміна Ґміна Сенкова Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 18 Поштовий індекс 38-307 Автомобільний код KGR Код SIMC 0464828 GeoNames 762446 OSM ↑2668912 ·R (Ґміна Сенкова) Пантна Пантна (Польща) Пантна Пантна (Малопольське воєводство)  Пантна у Вікісховищі

Парафіяльна церква в Пантні

Пантна (пол. Pętna) — колишнє лемківське село, а тепер — частина (присілок) села Маластів у ґміні Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща.

Розташування

Лежить у Низькому Бескиді, у долині потоку Маластівка — лівої притоки річки Сенківка.

Через село пролягає воєводська дорога № 977.

Історія

Село закріпачене у 1557 році на волоському праві бецьким старостою Станіславом Бонером. Через село проходив середньовічний мадярський тракт — дорога з Горлиць до Бардіїва.

Наприкінці XIX ст.тут добували нафту, в 1881 р. було 5 свердловин завглибшки до 130 м, які належали єврейській родині Ветаймерів.

1903 р. в селі однією з перших на Західній Лемківщині відкрита читальня «Просвіти», відновлена в 1903 р. і незабаром заборонена польською владою.

У роки Першої світової війни на території села 5 місяців точилися запеклі бої та так званий Горлицький прорив.

У міжвоєнний період українська самосвідомість росла під впливом священика Юліана Плешкевича, який був лідером українського руху в повіті. В 1934 р. у селі організовано осередок «Рідної школи». Село опиралося переведенню навчання на лемківський діалект взамін українській літературній мові, акцію очолював Асафат Гривна з Пантни.

1946 р. в околицях села діяли повстанці УПА з сотні «Бродича».

До 1945 р. в селі була дочірня церква греко-католицької парохії Маластів Горлицького деканату, до якої належали також Ропиця Руська, Драгашів і Сенкова. У селі було чисто лемківське населення: з 780 жителів села — усі 780 українці.

Сучасність

Тепер у селі є коло 40 господарств, половина з них — лемківські.

Стоять кільканадцять придорожніх хрестів і дві скульптури. Збереглася теж капличка з кінця XIX ст. На старому цвинтарі збереглося кількадесят хрестів. На новому цвинтарі (відкритий у міжвоєнний період) варта уваги скульптура Матері Божої з дитятком. Обидва цвинтарі знаходяться неподалік від церкви. Коло церкви стоять два хрести на честь хрещення Русі, причому хрест 1938 року поставлений на пам'ять 950-річчя хрещення «Русі -України» і є єдиним такого типу хрестом на Лемківщині, де вжито слово Україна. На інших хрестах, встановлених з цієї нагоди, згадується Русь або Київська Русь.

Місцеві пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

• Греко-католицька церква Преп. Мат. Параскеви 1805 року, мурована.
  • Дзвіниця, залишок від колишньої дерев'яної церкви, яка була збудована в 1700 р. і стояла тут до 1935 р.
  • Цвинтар.
• Військове кладовище з Першої світової війни № 63.

Народились

• Марія Баюс — підпільниця ОУН, ув'язнена в Концентраційний табір у Явожні як наречена районного провідника ОУН Михайла Федака «Смирного», але не зламалася і після концтабору втекла з нареченим до Німеччини.

Джерела

• Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — С. 23—25.
• Pętna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 39. (пол.)
• Apokryf Ruski(пол.)
• Pętna (opis + foto) (пол.)

Посилання

• Cmentarz nr 63 — Pętna (пол.)