Лікорінус

Лікорінус (від дав.-гр. Λυκος — вовк і дав.-гр. ρινχος — ніс) — рід рослиноїдних динозаврів юрського періоду.

Харчувався лікорінус рослинною їжею, хоча на верхній і нижній щелепах у нього росли зуби, на зразок великих іклів, характерних для м'ясоїдних тварин. Можливо, ікла служили цьому маленькому динозавру засобом захисту від хижаків, для яких він міг стати легкою здобиччю. Дзьобом, позбавленим зубів, лікорінус відщипував пагони і жував їх тупокінцевими зубами. Лікорінус відомий з 1924 року. Саме тоді була знайдена його щелепа, і через наявність іклів палеонтологи прийняли його за примітивну рептилію з рисами ссавця. Але після знахідки в 1962 році гетеродонтозавра було виявлено їх близьку спорідненість, і в підсумку лікорінус у 2020 році був віднесений до динозаврів.

• Місце знахідки: Південна Африка
• Раціон: рослиноїдні тварина
• Довжина: 1,2 м
• Зріст: 40 см
• Вага: невідомий
• Період: Юра

Значення назви: «Вовча морда». Назва дана через ікла нижньої щелепи, що нагадують вовчі.